Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двійє

Двійє́, двійя́, с. = Двійло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙЄ"
Ґари́та, -ти, ж. Карета. Посадили її в ґариту. АД. І. 312.
Домови́нка, -ки, ж. Ум. отъ домови́на.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Підвергати, -га́ю, -єш, сов. в. підвергнути, -ну, -неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори. Гн. II. 139.
Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1. Вх. Пч. II. 8.
Скубень, -бня, м. = скубка 1? Навіджена синиця щигля покидає, бо боїться його скубня, що добре кусав. Чуб. V. 1124.
Сухоперки нар. О стиркѣ бѣлья: безъ предварительнаго намачиванія и бученья.
Сушити, -шу́, -шиш, гл. 1) Сушить. Сорочки попрала, — треба сушити. 2) Сущить, крушить. Не суши серденька ти мені. Мет. 45. Мовчанка не пушить, головоньки не сушить. Ном. № 1117.
Шалахва, -ви, ж. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.
Шелюга, -ги, ж. = шелюг. О. 1861. VIII. 93. ЗЮЗО. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЙЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.