Гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Дя́дьо, -дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). 2) Отецъ.
Існий, існісінький, існісінько. Cм. істний, істнісінький, істнісінько.
Клинцювання, -ня, с. Клинышки, забитые въ стѣну передъ обмазкой ея, клинцовка. Глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання.
Переопалатч, -лаю, -єш, гл.
1) = перепалати 2, = опалати.
2) Отколотить. Добре го переопалав.
Поставитися Cм. поставлятися.
Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була.
Стопляти, -пляю, -єш, сов. в. стопити, -плю, -пиш, гл.
1) Расплавлять, расплавить, растапливать, растопить.
2) Сплавлять, сплавить вмѣстѣ.
3) Затоплять, затопить. Плаче сокіл, плаче, сльозами ридає, дрібними сльозами всі луги стопляє.
Стрічань, -ня, м. = стрітення.
Цапки, цапком, нар. На дыбы, на заднія ноги. Кінь став цапки. Цапком став.
