Видиратися, -раюся, -єшся, сов. в. видертися, -руся, -решся, гл. 1) Вскарабкиваться, вскарабкаться. 2) Выкарабкиваться, выкарабкаться. Як вже надрубив дуже, дуб похилився та й пригнітив його.... не видереться з під того дуба.
Вугор, -гра, м. Угорь, прыщъ.
Деревені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Дерев'яніти.
Ди́мковий, -а, -е. Сдѣланный изъ димки.
До-Шми́ги нар. Кстати, къ дѣлу, умѣстно (употребляется преимущественно съ отрицаніемъ). Тут щось не до-шми́ги. Здѣсь что то да не такъ.
Оправдити, -ся. Cм. оправдовувати, -ся.
Поколошкати, -каю, -єш, гл. 1) Всклокочить, взъерошить (волосы). О градѣ: побить, свалить стебли растеній. Гряд поколошкав трошки хліб. 2) Встревожить, испугать. Та не гомони, дядьку: ут рибу поколошкав. Москаль убіг у хату, з печі її стяг, дітей поколошкав.
Приїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = приїздити.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Самостріл, -лу, м.
1) Ловушка для медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей.
2) Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Самостріл ми любку напав, лупає очима, усе каже, що їй болить щось межи плечима.
