Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двійє

Двійє́, двійя́, с. = Двійло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙЄ"
Басаримок, -мку, м. = басаринок 1. Дітям усього понавозив — усяких басаримків. Рудч. Ск. II. 113.
Бижба, -би, ж. Божба. Кв. (Желех.).
Забу́бнити, -бню, -ниш, гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено. Н. п.
Замасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Замаслить.
Зачумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Начать чумачить. 2) Заработать чумачествомъ.
Москалю́га, -ги, м. Ув. отъ москаль.
Нагна́ти Cм. наганяти.
Окладина, -ни, ж. 1) = ощепина. Волч. у. 2) Обложка книги. Ум. окладинка.
Особе нар. Особо, отдѣльно. Бог дихнув духом, і все стало окроме: зерно особе, полова особе, солома особе. Чуб. І. 157. Щитають: старих особе, а ягнята особе. О. 1862. V. Кух. 33.
Поклонець, -нця, м. = поклін. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричі положила. Мкр. Г. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЙЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.