Ветхий, -а, -е. Ветхій. В ветхе рям'є я одігся.
Вивіщувати, -щую, -єш, гл. Напророчить. Щоб воно на свою голову вивіщувало. Лучче ти мені смерти попроси, її вивіщуй.
Викупатися 2, -паюся, -єшся, гл. = викуплятися.
З пред. 1) Съ. Як з лихим квасом, так ліпше з водою, аби не з бідою. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноловця з доброго молодця! Показав з-на аршин від землі. з ким жени́тися. На комъ жениться. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? Оженився з Палажчиною дочкою. 2) Изъ. Вийшов з води. Дощ ллє, як з бочки. Не роби з губи халяви. Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт. Вони приймали усякого: де хто з-під пана утече, приймуть. 3-межи всіх найкраща. Кукуруза з жовта-зелена. 3) Отъ, по. З щастя не мруть. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Аж страшна стала з плачу. Дякуєм тобі з душі! Я з того не винен, що така причина впала. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. з лиця́. Лицомъ. І що ж то за хороша з лиця була! 4) Надъ. З Зевеса добре глузувала. Не з Микити кпити. З другого ся насміває, а за себе забуває. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Не смійся, Іванку, з мойого припадку.
Майда́нник, майданчик, -ка, м. Служащій на заводѣ для гонки смолы. Майданчики-окаянчики, да гірка ваша доля: не вмієте хліба-соли їсти да із чорного поля. Дід служив на майдані майданчиком.
Нару́гувати, -гую, -єш, гл. = наругати. Став мене батько наругувать за ту кражу, то мені вже не можна було дома жити, — я й пішов з дому.
Оплінь, -ня, м. = оплін.
Так I нар. 1) Такъ, такимъ образомъ. Так Іван скакає, як му скрипки грає. так саме, так само. Точно такъ, такъ точно. а чом не так? А почему и нѣтъ? Не з так. Не очень. А що ж вона, хороша? — Не з так то, поганенька. так-сяк. Кое-какъ. Сяк-так на косяк, аби не полюдськи. так таки. Вотъ такъ. Так таки й поїду, тебе не спитавшись. так досто́ту. Такъ точно. Так достоту, як і торік гине товар на селі. так то вже. Ужъ такъ, такъ сильно. Так то вже мене лає. 2) Безъ этого, безъ того. Журбою не накличу собі долі, коли так не маю. -3) Да, такъ. Отсе, так, так! Сказал так, та не в смак. 4) Такъ, безъ причины, безъ цѣли, безъ дѣла, напрасно. Я так прийшов. 5) за так гро́шей. Даромъ, безденежно, безвозмездно. Ум. такеньки, такечки. І так він те слово тихо, такеньки смутно промовив.
Чоло, -ла, с. 1) Лобъ, чело. Нікому на чолі не написано, що він. Високе чоло гетьманське. чоло́м давати, оддавати. Привѣтствовать особымъ образомъ: хлопнувъ ладонью по протянутой ладони привѣтствуемаго, перевернуть затѣмъ его руку и поцѣловать, — обычное привѣтствіе дѣтей. Дай чолом! Старий батько сидить коло хати та вчить внука-пузанчика чолом оддавати. Вообще привѣтствовать, кланяться. У намет уступає, пану Филоненку, корсунському полковнику, чолом даває. чоло́м! Привѣтствую! Здравствуйте! Чолом, вельможний пане господарю! бити, ударити чоло́м. Поклониться до земли, поклониться. Вдарили чолом перед нашим столом. бити чоло́м за дворо́м. Предложеніемъ могарыча добывать пропускъ поѣзду новобрачнаго въ дворъ новобрачной. (). 2) Часть очіпка, покрывающая лобъ, околышъ у очіпка. 3) Фасадъ, передняя часть дома. Чолом стоїть хата. Наняв великий двір і хати чолом на городський базар. 4) Въ гуцульской церкви въ крышѣ крыла треугольный причілок, стоящій вертикально. 5) Передняя часть гончарной печи. 6) Въ срубленномъ и очищенномъ отъ вѣтвей деревѣ: тонкій конецъ его. 7) Самое лучшее, отборное. Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть. Чільна мука, саме чоло. Ум. чільце́. Чільце росою мов покрилось (т. е. лобикъ вспотѣлъ). Cм. еще чолко.
Шмигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Шмыгнуть, удрать. Тоді розігналась саме на його, щоб його вбить, а він на бік шмигнув, а змія тоді в море так і затопилась.
