Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двигонити

Двигони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Двигатися. І отворив Бог великі кити і всяке живе твориво, всяке повзюче, що двигонить у водах. Опат.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГОНИТИ"
Бабонька, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Безсторонний, -а, -е. Безпристрастный, непартійный. Желех.
Беседонька, -ки, ж. Ум. отъ беседа.
Віник, -ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. віничок.
Вінця, -нець, с. мн. 1) Края посуды. 2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ. Вас. 180.
Вуглина, -ни, ж. Уголекъ. Ум. вуглинка. Мнж. 139.
Зальо́пати, -паю, -єш, гл. = задріпати.
Наддягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. Снять верхнее платье. Приїде, склонила головою, добридень... і наперед усього з хустини і на стіл її (паляницю), а вже потім і привітаться і щоб там наддягтись. Сим. 231.
Попідсмикувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Стор. МПр. 16. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. О. 1862. VI. Кост. 12. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить. Сим. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВИГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.