Відбляск, -ку, м. Отблескъ.
Глядько, -ка, м. Тотъ, кто постоянно смотритъ? Глядько не наглядишься, хвалько не нахвалиться.
Завіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Посѣтить, зайти. Люде, бачивши, що вони нікуди не завітають, також одступились од них.
Коростовий, -а, -е. = короставий. Не тіш тещі коростовим зятем.
Луг, -гу, м.
1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Через темні високі луги ясним соколом перелини. Ой не шуми, луже, зелений байраче. У зеленім темнім лузі червона калина.
2) Щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати.
3) = луговина. Ум. луженько, лужечок, лужо́к. Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. Ой у лісі, у лужечку терен процвітає.
Мча́ти, мчу, мчиш, гл. Мчать. Проклятий мчить як вовк овечку. К. Куди їх мчить Анхизів син? Не раз сучка санки мчала — пословица, приводимая въ отвѣтъ на вранье или хвастовство и равнозначущая выраженію: ты разсказываешь небылицы, ты хвастаешься.
Побазікати, -каю, -єш, гл. Поболтать, потолковать, побалагурить. Як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать.
Сага, -ги, ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати.
Тріпати, -паю (треплю), -єш (треплеш), гл.
1) Трясти, вытряхивать. , Тріпай килим.
2) Трясти, трепетать, шлепать, хлопать (крыльями, хвостомъ и пр.). Крильцями тріпа. По під мостом, мостом трепле риба хвостом.
3) Трясти, качать головой въ знакъ отрицанія. Ні, ні! казав Суходрус, тріпаючи головою.
4) Бѣжать. А я мовила, же косу клепле, він през гору до милої трепле. За кавалок кишки тріпай сім миль пішки.
Уволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. уволити, -лю, -лиш, гл. Исполнять, исполнить (желаніе). Вволив єси, чого ледачі допевнялись. К. Пс. 244. вволити во́лю. Исполнять желаніе. А циганочко да ворожечка, ой уволи мою волю: да причаруй ти да козаченька, що гуляє зі мною.
