Дороги́й, -а, -е. 1) Дорогой. Де ж твої, доню, дорогі коралі? 2) Дорогой, любимый. Любов дорогая, — розлука тяжкая. з дорого́ю душе́ю. Очень охотно, отъ всего сердца. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка отець силував одним одну дочку? — Який.... враг просить його силувата? вона з дорогою душею пійде! Сравн. ст. доро́гший и доро́жчий, доро́жший. Ум. дороге́нький, дороге́сенький. Моя порадниця дорогесенька.
Жирува́ння, -ня, с. 1) Кормежка (дикихъ животныхъ). 2) Шалости, заигрыванье парней съ дѣвушками и наоборотъ. 3) Въ формѣ: жированє. Инкрустація, инкрустированіе металломъ.
Збагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Постичь, проникнуть, догадаться, вспомнить. Господньої сили ніхто не збагне. Не на всього того жадним розумом збагнути. Щем нікого не любила — люде вже збагнули. Цих казок так багацько є, що їй Богу, їх і не збагнеш усіх.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме!
Опанувати, -ну́ю, -єш, гл. Овладѣть, завладѣть; охватить. От як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. І пустиню опанують веселії села. Опанував страх. Нехай тебе опанує лихая година. Завзятість всіх опанувала.
Пижмо, -ма, с. раст. Tanacetum vulgare. Ой є в мене таке зілля, три корчики пижма.
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать.
Смакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) — в чому. Находить вкусъ, пріятность. В тім пани бракують, в чім убогії смакують. 2) — кому. Безл. Нравиться, быть по вкусу. Поважна розмова їй смакує.
Спохватитися, -чуся, -тишся, гл. Схватиться, вскочить. Ой пойду я на Вкраїну иншої шукати! Мила спохватилася, у ноги вклонилася.
Татарюга, -ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш?
