Бузя, -зі, ж. Дѣтск.
1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша.
2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора).
Вдовіти, -ві́ю, -єш, гл. = удовіти.
Волоття, -тя, с. соб. Колосья проса или овса. Ой просо, просо волоття! У кукурузы — волосообразныя кисти сверху.
Закопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. закопатися, -паюся, -єшся, гл. Закапываться, закопаться, зарываться, зарыться. Дашкович все глибше й глибше закопувався в книжки.
Льо́пати, -паю, -єш, гл. Ляпать, мазать. Годі вже тобі оту долівку льопати: розводь маслинку, та ставай — вибілиш оцю стінку.
Мару́дність, -ности, ж. Копотливость, мѣшкотность.
Підморгувати, -гую, -єш, сов. в. підморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть. Прийшла, Ірисі підморгнула, черкнули разом в хижку вдвох.
Правдиця, -ці, ж. Ум. отъ правда.
Прагнючий, -а, -е. Жадный. Я на горілку не прагнючий.
Схуднути, -дну, -неш, гл. Похудѣть. Поки гладкий схудне, то худий здохне.
