Мале́сечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Млинчі́вка, -ки, ж. = млін.
Нарі́в'ячко, -а, с. ? Молодая та дівчинонько, куди тебе батько оддає?.. Чи в чужую землю, чи в велику сем'ю? Чужа земля під коріннячком, чужа сем'я під нарів'ячком.
Парахвія, -вії, ж. Приходъ церковный. Який піп, така його й парахвія.
Піщанець, -нця́, м. Песчаная почва. Тут у нас, знаєте, земля не родюча на хліб, бо все піщанець.
Прихати, -хаю, -єш, гл. = пирхати, переносно: кашлять. Учора спотіла, аж піт із лоба капотів, роздяглась зразу, да от сьогодні й прихає.
Сарака, -ки, об. Бѣдняга, несчастный. Та кувала зазулиця на зеленій руті, та займили на Сімбірки сараки рекрути.
Хваст, -ту, м.
1) = хвастун. Семен — хваст такий, що як би хвіст, то б і боки пооббивав.
2) = бур'ян. Ум. хвастик.
Хлоню Звательный падежъ вмѣсто хлопче, слово ласкательное. А як же ми, хлоню мій, бурлакуючи, справимось? Коли б ти знайшов собі дівчину та одруживсь.
Шарапатка, -ки, об. У гуцульскихъ крестьянъ: чужой въ городской одеждѣ.
