Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двигтіння

Двигті́ння, -ня, с. Сотрясеніе, дрожаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГТІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГТІННЯ"
Буда́ра, -ри, ж. Фургонъ, крытая повозка. Тепер несеться як крилами в бударі й два вози за ним. Мкр. Г. 55.
До́слід, -ду, м. Изслѣдованіе. Лінивий до історичнього досліду розум. К. XII. 37.
Закінча́ння, -ня, с. 1) Окончаніе. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? К. ЧР. 384. 2) Конецъ, заключеніе.
Зона, -ни, ж. = зана.
Повирощувати, -щую, -єш, гл. Вырастить (во множествѣ).
Подвірній, -я, -є. Дворовый, домашній. Повела їх у хату, де стояло молоко, здорові кошики з яйцями всякої подвірньої птиці. Левиц. І. 483.
Попорипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть. Попорипай мені дверима.
Промазати, -мажу, -жеш, гл. Промазать извѣстное время.
Ссати, ссу, ссеш, гл. Сосать. Покірне телятко дві матки ссе. Ном. № 3302.
Тіснісічкий, -а, -е. = тіснісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВИГТІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.