Бухати, -хаю, -єш, гл.
1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати.
2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму.
3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Відскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Отдѣдаться. Лихо, сказано, як до кого причепиться, — не одскіпаєшся.
Гидосвітний, -а, -е. То же, что и гидкий, гидозний, гидючий, но еще хуже, омерзительный. Така гидосвітна, що й кінця нема.
Закрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. 1) Начать красоваться. 2) О хлѣбахъ: зацвѣсти. Жита закрасувались.
Коровай, -ваю, м. Свадебный хлѣбъ. Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі. коровай бгати. Дѣлать коровай. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають.
Лиході́льниця, -ці, ж. Злодѣйка. Ішла ж вона до церкви, переходить єї чарівниця, лиходільниця, що лихо робить.
Лі́тувати, -тую, -єш, гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Під стріхою літечко літувала. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Де твоя пасіка літувала торік?
Тульпан, -на, м. Тюльпанъ, Tulipa. Китицями висіли пуп'янки тульпанів.
Чогось 1) Род пад. отъ щось. Дітвора змагається: чогось не поділили.
2) Какъ нар. Отчего-то, почему-то. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко? Чогось обойко невеселі.
