Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двигтіння

Двигті́ння, -ня, с. Сотрясеніе, дрожаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГТІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГТІННЯ"
Голу́бонько, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Золотокорий, -а, -е. Съ золотой корой. На морі, на окіяні, на річці на Ордані дуб золотокорий. Драг. 30.
Нищунство, -ва, с. Нищенство; попрошайничество. Я нищуном при церкві був. Покинув і я своє нищунство та на Січ! К. ПС. 94.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.
Пакісний 2, -а, -е. = пакісливий.
Пикниця, -ці, ж. Колбаса. Угор.
Пісковатиця, -ці, ж. Песчаная земля. Вг. Уг. 259.
Спірка, -ки, ж. Споръ.
Усічи, -чу, -чеш, гл. = усікти. Шейк.
Усоромити, -млю, -миш, гл. Пристыдить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВИГТІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.