Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дверці

Две́рці, -рець, ж. мн. Маленькая дверь, дверки. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Ном. № 13295. Треба дощок добувати, хоромину будувати без віконець, без дверець, — там спить козак молодець. Чуб. V. 881. Ото всі посідали на коні, останній вийшов із дверець і сказав: «Дверні, замкніться!» І двері замкнулись. Рудч. Ск. II. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВЕРЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВЕРЦІ"
Вигачувати, -чую, -єш, сов. в. вигатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду.
Лука́вник, -ка, м. Лукавый человѣкъ. К. ХП. 83.
Молоде́нький, молодесенький, -а, -е., Ум. отъ молоди́й.
Натискати, -ка́ю, -єш, сов. в. натиснути, -ну, -неш, гл. 1) Натискивать, натиснуть, надавливать, надавить, нажимать, нажать. 2) Налегать, налечь. Жировий натискає, щоб школа була.
Походючий, -а, -е. = походящий. походю́ча ступа. Cм. ступа. Шух. І. 104. 162.
Риб'ятко, -ка, с. Ум. отъ риб'я.
Сутемрява, -ви, ж. Темнота. Очі від ножа лютійші світять в сутемряві ночі. К. МБ. III. 252.
Тичити, -чу́, -чи́ш, гл. Втыкать тычины, ставить вѣхи. Угор.
Турунчук, -ка, м. Быстрый и глубокій протокъ, рукавъ рѣки. Одесс. у. Браун. 4.
Чваньковитий, чванькуватий, -а, -е. = чванливий. Панич був теж чваньковитий ляшок. Левиц. І. 495.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВЕРЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.