Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дарник

Дарни́к, -ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Чуб. І. 95. Ум. Дарничо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРНИК"
Зав'я́знути и зав'я́зти, -зну, -неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі. Рудч. Ск. І. 40.
Згорі́вка, -ки, ж. = горівка. Вх. Лем. 418.
Переметати, -мечу, -чеш, гл. Перебросить. А я тую річку човном перемечу. Гол. I. 248.
Пообраховувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и обрахувати, но во множествѣ.
Слинявий, -а, -е. Слюнявый. Який дідок слинявіш, а всі його цілують. Ном.
Слупувати, -пую, -єш, гл. Привязывать къ столбу. (Христа) били, слупували, кров з боку точили, не єдную терновину на главу вложили. Гол. III. 271.
Схуднути, -дну, -неш, гл. Похудѣть. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Посл.
Хвабрий, -а, -е. Храбрый. Баба тоді й хвабра, як на печі. Ном. № 9055.
Хро-хро! меж., выражающее хрюканье свиньи. Біжить кабан: «хро-хро-хро! Хто в цій рукавиці?» Рудч. Ск. II. 2.
Цвіргун, -на, м. = цвіркун.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.