Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дарник

Дарни́к, -ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Чуб. І. 95. Ум. Дарничо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРНИК"
Гарфа, -фи, ж. Арфа. По під ворітьми в гарфу грав. Млак. 73.
Ґерґота́ння, -ня и ґерґоті́ння, -ня, с. 1) Крикъ гусей, индюковъ. 2) Разговоръ на непонятномъ языкѣ.
Жи́лавий, -а, -е. 1) Жилистый, мускулистый. Жи́лава рука. Левиц. І. 302. 2) Твердый, жесткій. Жи́лавий хліб. жилавий тиждень. Первая недѣля великаго поста. — понеділок. Первый день великаго поста. Драг. 22.
Костяк, -ка́, м. = кістяк.
Наго́ряний, -а, -е. = нагірній. Нагоряна земля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Околотувати, -ту́ю, -єш, гл. = околотити 1. Желех. Вх. Зн. 43.  
Пискарь, -ря, м. Рыба: пискарь, Golio vulgaris. Браун. 25.
Погніватися, -ваюся, -єш, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Погнівалися всі дівки. Грин. III. 504. Та кланяйся низенько і садови близенько, щоб родина не гнівалась! Кланялась низько й садовила близько, і родина погнівалась. Грин. III. 538.
Пупок, -пка, м. 1) = пупець 1. Вх. Лем. 459. 2) Почка (древесная). Вх. Лем. 459.
Укоряти, -ряю, -єш, сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти. АД. І. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.