Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Галуззя, -зя, с. соб. Вѣтви.
За́став, -ву, м. 1) = заставка 2. 2) = застава 1. Будь, братчику, ласкав, лишаєм ті застав: коника вороного, Іваня молодого.
Захрумкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрустѣть (на зубахъ).
Одуван, -на, м. Названіе горшка въ загадкѣ. Як жив одуван, всіх людей годував, а як пропав одуван, — ніхто й кісток не сховав.
Очухатися, -хаюся, -єшся, гл. Обтереться, стереться.
Паскудник, -ка, м. 1) Сквернавецъ, мерзавецъ. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. 2) Лошадиная болѣзнь. Карбункулъ у скота. збити паскудник. Пустить лошади кровь з храп, а переносно — разбить носъ до крови.
Присипатися, -па́юся, -єшся, сов. в. присипатися, -плюся, -плешся, гл. Пригадаться, быть присыпаннымъ. А сам почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись. Ти, ляше, злякнеш, із коня спаднеш, сам присиплешся землею.
Свербота, -ти, ж. Свербежъ.
Шовкунець, -нця, м. Сапожный инстручентъ = токмачка.
