Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двійка

Дві́йка, -ки, ж. Двойка въ картахъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙКА"
Биня, -ні, ж. Дѣтск. названіе быка, коровы. О. 1862. IX. 118. Ум. бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: «бинейки мої, бинейки!». Гн. II. 162. Cм. биця.
Жидю́к, -ка́, м. Жидокъ, еврейчикъ. Заклинає жидюка. Рудан. І. 62.
Запла́ва, -ви, ж. 1) Поемный лугъ. Харьк. у. 2) Плавающіе на рѣкѣ въ половодье дрова, камышъ, щепки и пр. Мнж. 180.
Користне нар. = користно.
Лощовина, -ни, ж. Лощина.
Маришка, -ки, ж. Раст. Origanum vulgare = матери́нка. Лв. 100.
Мирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурчати. Вх. Лем. 435.
Печільниця, -ці, ж. Женщина, пекущая хлѣбъ. Не вмію я пасок пекти. Бач, яка я печільниця, що треба показувать. Славяносерб. у.
Попідрублювати, -люю, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ), сдѣлать при шитьѣ рубцы. Рушники вже попідрублювала. Богодух. у.  
Приколювати, -люю, -єш, сов. в. приколо́ти, -колю́, -леш, гл. Прикалывать, приколоть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.