Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двірка

Дві́рка, -ки, ж. Женщина служащая у поміщика, дворовая женщина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІРКА"
Будак, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa. Вх. Пч. І. 9.
Весь, -сю, м. Раст. Phellandrium aquatinim. Вх. Пч. І. 12. Oenanthe phellandrium. Лв. 100.
Відчепити, -ся. Cм. відчепляти, -ся.
Лесту́н, -на, м. Льстецъ. Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині. Мкр. Г. 61.
Обміняти, -ся. Cм. обмінювати, -ся.
Переголосити, -шу, -сиш, гл. Перестать плакать (громко).
Пересовувати, -вую, -єш, гл. = пересувати.
Розложити, -жу, -жиш, гл. = роскласти. Розложили середу двора огонь. Кв. І. 1.08.
Рострутити Cм. ростручати.
Шестишаговик, -ка, м. Монета въ шесть грошей, три копейки. Драг. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.