Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двірка

Дві́рка, -ки, ж. Женщина служащая у поміщика, дворовая женщина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІРКА"
Волохатіти, -тію, -єш,, гл. Мохнатѣть.
Захандри́чити, -чу, -чиш, гл. ? Із вечора заюрив, ік повночі захандричив, ік світу заричив. Загадка: хліб учинить і замшіть, і в піч посадить. Грин. II. 312.
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Поцвигати, -га́ю, -єш, гл. Похлестать чѣмъ.
Прибагом нар. По прихоти, случайно. Желех.
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Прощавай! Cм. прощати 2.
Такрічний, -а, -е. = торішній. Збіже мав такрічне. Шейк.
Усиновляти, -ляю, -єш, сов. в. усиновити, -влю, -виш, гл. Усыновлять, усыновить.
Шпоня, -ні, ж. 1) Шипъ въ деревянномъ столбѣ. Слов. Д. Эварн. 2) Коготь хищной птицы. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.