Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двійчи

Двійчи нар. = Двічи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙЧИ"
Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув. Г. Барв. 329.
Довба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. 1) Ковыряться. 2) Копаться, рыться. Все в кишені довбавсь. Кв. І. 9.
Кичка, -ки, ж. 1) Прядь льна, заплетенная въ косу новобрачной. Беруть трошки льону і завивають їй (молодій) разом з косою, щоб більше було коси; хоть і великі коси, то завше треба той льон, і то називається зачіска та кичка. Метл. 208. 2) Кольцеобразный валикъ изъ пакли, шерсти или гарусу, иногда обшитый холстомъ, который носится замужними женщинами на головахъ подъ головнымъ уборомъ (очіпком, чепцем). Kolb. І. 38. 3) Хомутина, подушка валькомъ, кишкой, поджатая подъ клешни хомута. Вас. 159. Лимарь кичку зашиває. Шевч. 540. 4) Пучекъ соломы или камыша, употребляемый для крытья крыши. Желех. 5) Часть воротъ, дверей: кусокъ дерева съ вырѣзаннымъ въ немъ съ одной стороны углубленіемъ, — этой стороной онъ прибивается къ столбу или стѣнѣ, тогда углубленіе даетъ отверстіе, въ которое входитъ верхъ вертикальнаго столбика глухого конца воротъ пли шипъ дверей. Шух. I. 87, 93. 6) Оставшійся въ землѣ послѣ срубленнаго дерева его пень или корень. А наші кички викопують.
Купчиха, -хи, ж. Купчиха. Проти його стояв один купець з молодою купчихою. Левиц. Пов. 55.
Мовчу́н, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ. Левиц. І. 138.
Обрубати, -ся. Cм. обрубувати, -ся.
Окорм, -му, м. Продовольствіе, провіантъ. Почали жолніре, консистуючи в городах і селах, беззаконні окорми і напитки од людей вимагати. К. ЧР. 10.
Окріп'я, -п'я, с. = окріп, 2. На Прокіп'я (VII, 8) рвуть окріп'я. ХС. І. 77.
Передовництво, -ва, с. 1) Начальствованіе, предводительствованіе. 2) соб. Начальство, лица предводительствующія, идущіе впереди. Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковнього, політичнього, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу. К. ХП. 131.
Прагнути, -ну, -неш, гл. Жаждать, желать сильно. Всі покою щиро прагнуть. Хто много має, той прагне більше. Ном. № 1447. Я зроду не жадав багатства, а тепер прагну всіх роскошів для тебе, тобі на втіху. МВ. (О. 1862. III. 47).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЙЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.