Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двійчи

Двійчи нар. = Двічи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙЧИ"
Замерзляки́, -ків, м. мн. Ледяныя сосульки на вѣтвяхъ деревьевъ. Вх. Лем. 416.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Мі́рно нар. Умѣренно.
Орлонько, -ка, м. Ум. отъ орел.
Поснідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = поснідати. Що ж ми мемо поснідкувати, моя мила дівчино? Гол. І. 201.
Правосвітлий, -а, -е. Сіяющій свѣтомъ истины, справедливости? Боже, прийми до царства, до раю правосвітлого! (Изъ молитвы нищихъ). ЕЗ. V. 243.
Прималий, -а, -е. Маловатый. Вх. Лем. 456.
Причілок, -лка, м. 1) Боковая стѣна дома; бокъ крыши дома, фронтонъ. Рудч. Ск. І. 117. 2) Боковая стѣнка сундука. Сумск. у. Вас. 150.
Пробовтатися, -таюся, -єшся, гл. Проболтаться (въ водѣ, жидкости) извѣстное время. Та оце ж усе з тими сорочками бовталась на річці, — аж до обід пробовталась. Харьк.
Терканистий, -а, -е. = тарканистий. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЙЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.