Вітрянка, -ки, ж. Вѣтренница.
Горі́ський, -а, -е. Верхній. Cм. Горі́шній.
Здріжа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали.
Котя, -тя́ти, с.
1) Котенокъ.
2) Употребляется, какъ ласкательное слово для дѣтей: Цить, котю, цить! — каже мати, втираючи сльози дитині.
Лови́тва, -ви, ж. Ловля. На ловитву з багачами засів потай миру.
Мицьо, -ця, м. Толстощекое дитя.
Ниткоплут, -та, м. Путающій нитки (презрительное прозваніе ткача). Ой ти ткач, ниткоплут, а я королівна.
Носитися, -шуся, -сишся, гл. Носиться. Носиться, як дурень з ступою.
Цвілий, -а, -е. Заплѣснѣвшій, гнилой. І пом'янули свого чумаченька хоч цвілими сухарями. Цвіле сіно., Ум. цвіленький. А тим вони його поминали, що у себе мали: цвіленькими, сухенькими військовими сухарцями.
Черкеска, -ки, ж. 1) Черкешенка. Стерігсь, щоб любощів йому черкеска з ними не сунула. 2) Родъ одежды верхней: черкеска. З вильотами черкеска.
