Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дбаха

Дба́ха, -хи, об. Рачитель, рачительница; пріобрѣтатель, пріобрѣтательница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДБАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДБАХА"
Вивірка, -ки, ж. Бѣлка. Вх. Пч. II. 7.
Вистромлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вистромитися, -млюся, -мишся, гл. Выставляться, выставиться, вытыкаться, виткнуться.
Витупцьовувати, -вую, -єш, гл. Топать ногами, сѣменить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює. Сим. 212. Хата, 200.
Відшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Отвинтить.
Єхи́дно нар. Ехидно. Єхидно усміхаючись. Стор. МПр. 104.
За́рід, -роду, м. Зародышъ. Желех.
Начути, -чую, -єш, гл. Прослышать, узнать.
Предузвілля, -ля, с. = предозвілля. О. 1862. IX. 69.
Ростіч, -чі, ж. Разбродъ. у ро́стіч. Въ разсыпную, въ разныя стороны. Троянці также всі здрігнули і в ростіч, хто куди, махнули. Котл. Ен.
Стілечки, стілечко, нар. Ум. отъ стільки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДБАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.