Виложистий, -а, -е. Отложной. Виложистий комір. Дівчина була.... в сорочці з виложистим коміром.
Ді́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ діжа. 2) Кадка. Який батько, такий син — викрав з діжки сир. Ум. Ді́жечка. Cм. Діж, діжун.
Дудні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Гудѣть, гремѣть, шумѣть. Доков була у мамочки дівкою, то греміла, то дудніла земля підо мною. На довгогривця сіла і погнала.... Шлях дуднить. Камінь буде дудніти.
Знемиліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться непріятнымъ.
Лихолі́ття, -тя, с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари.
Ме́стник, -ка, м. Мститель. Підпалу жде, як той местник часу дожидає.
Розігрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розігріти, -рію, -єш, гл. Разогрѣвать, разогрѣть, отогрѣть. Гадини ніколи не грій за пазухою, бо як розігрієш, то вкусить.
Смілий, -а, -е. Смѣлый. Ум. сміленький, сміле́сенький.
Устоньки, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Чванитися, -нюся, -нишся, гл. Чваниться, важничать. Було шляхта знай чваниться. Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався.