Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

азик
азия
азият
азиятка
азиятство
азиятський
азияцтво
азияцький
азія
азіят
азіятка
азіятський
азіяцтво
азіяцький
аїр
аїр I
ай! I
ай! II
айбо
айва
ай-вей!
айвівка
ай-вій
айкало
айкати
айно
академик
академичний
академія
акання
акати
акахвист
акахтист
акація
акварелист
акварельний
акец!
аксамит
аксамитка
аксамитний
аксамитовий
акт
актор
акторка
акторський
актьор
актьорка
актьорський
акурат
акуратний
акуратність
акуратнісько
акуратно
але
алембик
алилуйкати
алилуйко
алилуя!
алирник
алмаз
алтиця
аль
альбо
алькир
альт
альтана
альтанка
альтембас
альтовий
алю!
алюрний
аля!
аляр
амбар
амбарь
амбитний
амбиція
амбітний
амбіція
амбон
амбона
амбросити
америка
американець
американка
американський
аминь
амінь
амуниція
амуниця
амфора
аналой
анахтема
анахтемський
анація
ангел
ангель
ангельський
ангеля
ангелян
ангелянець
ангелянка
ангелянський
англієць
англійський
Англія
ангол
анголя
андарак
анде
андека
андрієць
андріяк
ані!
аніж
анкер
анкерь
анкир
ано
ано-лем
Бергамота, -ти, ж. Родъ грушъ: бергамотъ.
Безділля II, -ля, с. Бездолье, несчастье (отъ слова доля). Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. Ой піду ж я по подвіррю та заплачу по безділлю. Балл. 12.
Брехіт, -хоту, м. Лай. Желех. Cм. 1. брех.
Доснідувати, -дую, -єш, сов. в. досні́дати, -даю, -єш, гл. Оканчивать, окончить завтракать. Доснідуй уже швидче, бо день не стоїть. Харьк.
Закуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв. Гул. Арт. О. 1861. III. 83.
Зільни́к II, -ка, м. Огородъ, содержащій зелень. Ум. зільничок. Не пади, косо, на камінь, ой пади, косо, в зільничок. Гол. IV. 313.
Кабака, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. Мкр. 11. 9. Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. кабаки діти кому. Наказать кого. Желех. Закр. 2) Penis.
На́ймит, -та, м. Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. наймито́к, на́ймитонько (Желех.), наймито́чок. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. Ном. № 10851. Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, — не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м'якого, — візьми собі на полиці сухаря цвілого». Н. п. Ув. наймити́ще, наймитюга. Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. Грин. III. 557. Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга. Грин. III. 558.
Позчіплювати, -люю, -єш, гл. Сцѣпить одно съ другимъ (во множествѣ).
Чоник, -ка, м. = човник 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Нас спонсорують: