Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

азик
азия
азият
азиятка
азиятство
азиятський
азияцтво
азияцький
азія
азіят
азіятка
азіятський
азіяцтво
азіяцький
аїр
аїр I
ай! I
ай! II
айбо
айва
ай-вей!
айвівка
ай-вій
айкало
айкати
айно
академик
академичний
академія
акання
акати
акахвист
акахтист
акація
акварелист
акварельний
акец!
аксамит
аксамитка
аксамитний
аксамитовий
акт
актор
акторка
акторський
актьор
актьорка
актьорський
акурат
акуратний
акуратність
акуратнісько
акуратно
але
алембик
алилуйкати
алилуйко
алилуя!
алирник
алмаз
алтиця
аль
альбо
алькир
альт
альтана
альтанка
альтембас
альтовий
алю!
алюрний
аля!
аляр
амбар
амбарь
амбитний
амбиція
амбітний
амбіція
амбон
амбона
амбросити
америка
американець
американка
американський
аминь
амінь
амуниція
амуниця
амфора
аналой
анахтема
анахтемський
анація
ангел
ангель
ангельський
ангеля
ангелян
ангелянець
ангелянка
ангелянський
англієць
англійський
Англія
ангол
анголя
андарак
анде
андека
андрієць
андріяк
ані!
аніж
анкер
анкерь
анкир
ано
ано-лем
Білобрівка, -ки, ж. Имѣющая русыя брови.
Викличка, -ки, ж. Оглашеніе о бракѣ. Тепер без трьох викличок і не вінчають. Черниг. у.
Ковальський, -а, -е. Кузнечный. Роздувсь, як ковальський міх. Ном. № 3377. Сопе, наче ковальський міх. Левиц. Пов. 346.
Кресаночка, -ки, ж. Ум. отъ креса́ня.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза. Лохв. у.
Мискоро́бство, -ва, с. Изготовленіе мисокъ. Промишляють вони мискоробством і зовуться полив'яниками; між ними тілько один гончар. О. 1862. V. 20.
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. Рудч. Ск. II. 13. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. Левиц. І. 323. 4) Раст. Naradus stricta L. ЗЮЗО. І. 129.
Необачність, -ности, ж. Безпечность, неосмотрительность. Складається недогода або необачність яка, то він гукає та махає їм, де що робиться. Стор. МПр. 166. Необачно, нар. Безпечно, неосмотрительно. Живе хто в світі необачно, тому нігде не буде смачно. Котл. Ен. VI. 90.
Оркан, -на, м. Арканъ. Гей будеш ти, коню буланенький, на оркані ходити. Н. п.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Нас спонсорують: