Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

азик
азия
азият
азиятка
азиятство
азиятський
азияцтво
азияцький
азія
азіят
азіятка
азіятський
азіяцтво
азіяцький
аїр
аїр I
ай! I
ай! II
айбо
айва
ай-вей!
айвівка
ай-вій
айкало
айкати
айно
академик
академичний
академія
акання
акати
акахвист
акахтист
акація
акварелист
акварельний
акец!
аксамит
аксамитка
аксамитний
аксамитовий
акт
актор
акторка
акторський
актьор
актьорка
актьорський
акурат
акуратний
акуратність
акуратнісько
акуратно
але
алембик
алилуйкати
алилуйко
алилуя!
алирник
алмаз
алтиця
аль
альбо
алькир
альт
альтана
альтанка
альтембас
альтовий
алю!
алюрний
аля!
аляр
амбар
амбарь
амбитний
амбиція
амбітний
амбіція
амбон
амбона
амбросити
америка
американець
американка
американський
аминь
амінь
амуниція
амуниця
амфора
аналой
анахтема
анахтемський
анація
ангел
ангель
ангельський
ангеля
ангелян
ангелянець
ангелянка
ангелянський
англієць
англійський
Англія
ангол
анголя
андарак
анде
андека
андрієць
андріяк
ані!
аніж
анкер
анкерь
анкир
ано
ано-лем
Відсісти, -ся. Cм. відсідати, -ся.
Гартівничий, гартовничий, -чого Производящій закалку.
Драч, -ча́, м. 1) Шомполъ. Ромен. у. 2) Пильщикъ. Уже драчі поприходили з лісу від драчки. Волын. г. 2) Обдирало, сборщикъ податей. Воно б добре жилось, та драчі прокляті: двадцять п'ять карбованців за п'ять душ подушного заплати. Лебед. у. 4) Колючій кустарникъ. (Добруджа). КС. 1883. І. 59. 5) Родъ удочки для крупной рыбы при ловлѣ зимой: оловянная гирька съ крючковъ на шнуркѣ. Вас. 189.
Забійня́, -ні, ж. У колесниковъ при гнутьи ободовъ: столбъ возлѣ пенька, — между нимъ и пенько́м закладывается комлевая часть обода при его загибаніи вокругъ пенька. Вас. 147.
Молоде́нький, молодесенький, -а, -е., Ум. отъ молоди́й.
Ночви, -чо́в, ж. мн. Корыто (для стирки бѣлья). Ум. ночовки, ночовочки.
Петрівний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Петровскій. петрівня рілля. Распаханная въ петровскій постъ земля для озими. ХС. І. 76.
Поприскувати, -кую, -єш, гл. Пофыркивать. Ой на броду, броди пив сивий кінь воду. Кінь на воду та поприскує, удилами та побрязкує. Грин. III. 546.
Прядівина, -ни, ж. Одно волокно пеньки. Усе прядіво гряд повибивав, — нема й прядівини. Конст. у.
Соколовий, -а, -е. Соколиный. Ото тобі, молода, та дідова борода, соколові очі, добрий дід до ночі. Чуб. V. 1147.
Нас спонсорують: