Живе́ць, -вця́, м. 1) Сила, жизненная сила. Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого. 2) Молодое, дикорастущее деревцо, выкопанне для окулировки; также новые побѣги, отростки садоваго дерева. 3) Въ деревѣ: живая древесина. 4) Источникъ, ключъ. 5) Пульсъ. 6) Живая мелкая рыба, которую надѣваютъ на удочку, какъ приманку. 7) Подпочва. Не можна дуже глибоко пускати плуга, бо можно живцю достати. 8) Отличающійся въ разрѣзѣ темнымъ цвѣтомъ, плотный слой выдѣланной на подошвы кожи. 9) Ремешекъ съ деревянной палочкой на концѣ. Онъ прикрѣпляется къ неводу и свободнымъ концемъ съ палочкой накручивается на канатъ, когда его нужно тянуть. Як тілько мережа наближалась до берега, ті, що стояли на кінці кодоли, роскручували живці. 10) Ремешекъ, около котораго плетется кнутъ. 11) Желѣзное кольцо посрединѣ верхней части ярма, — въ него проходить дышло экипажа, плуга.
Жите́чний, -а, -е. Житейскій. Ведуть розмову про хазяйство, про свої втрати та користі, — завсідні житечні турботи.
Загиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. заги́бнути, -ну, -неш, гл. Погибать, погибнуть, пропадать, пропасть. Горе з жінкою-бідою вік каратами — що маю робити! — мушу загибати!
Мітець и пр. = митець и пр.
Нахлеськатися, -каюся, -єшся, гл. Налокаться. А що вже собаки нахлеськалися?
Оп'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Опьянѣть.
Поперекладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекласти, но во множествѣ.
Примилитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Cм. примилятися.
2) Немного ошибиться.
Примогтися, -жуся, -жешся, гл. = примогти. Не знаю, коли вже я приможуся тобі вернути.
Тпрукати, -каю, -єш, сов. в. тпрукнути, -ну, -неш, гл. Говорить, сказать лошади тиру. Грицько.... тпрука на все поле.
