Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

алькир

Альки́р, -ру, м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Чуб. VII. 382. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛЬКИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛЬКИР"
Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Витребенькуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. Мет. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Посл. Насилу відперли його. Черк. у. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Глогинька, -ки, ж. Ягода боярышника. Вх. Уг. 233.
Далиня́, -ні́, ж. = Далечини.
Охотник, -ка, м. 1) Доброволець, волонтеръ. 2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників. Рудч. Ск. II. 75.
Пацитися, -цюся, -цишся, гл. О свиньѣ: пороситься. Свиня пациться. Вх. Пч. II. 7.
Переморгнутися Cм. переморгуватися.
Продівувати, -вую, -єш, гл. Прожить въ дѣвицахъ. Чи вік же їй продівувать, зносити брівоньки ні за що. Шевч. 586.
Хвалій, -лія, м. Хвалитель.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЛЬКИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.