Буркун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркотун. Голуб-голубочок, сивий буркуночок. 2) Ворчунъ. У запічку буркун бурчить. Cм. буркотун. 3) Раст. a) Melilotus coerulea. То же: буркун синій. б) — жовтий. M. officinalis. в) — білий. М. alba. В огороді буркун-зілля по тичині в'ється. Ум. буркунець, буркунчик, буркунонько, буркуночок.
Венґирь, -ря, м. Гарь отъ трубки. Він дриґез або венґир кладе за губу як циган.
Вишукати Cм. вишукувати.
Голопупий, -а, -е. 1) Съ обнаженнымъ пупомъ.
2) = голопузий 2.
Дивува́ння, -ня, с. Удивленіе. Онисько не показував дивування. Ум. Дивува́ннячко.
Здригну́тися, -гну́ся, -не́шся, гл. = здрігнутися.
Нахлеськатися, -каюся, -єшся, гл. Налокаться. А що вже собаки нахлеськалися?
Пузвеликий, -а, -е. Указательный (о пальці). Пузвеликий палець.
Совітати, -та́ю, -єш, гл. — кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться.
Цес, цеся, мѣст. = цей, ця. Винесла назад суди на цес світ. Цеся дитина.... буде бідувати.
