Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

айбо

Айбо, сз. = Альбо [Угор.]. Ogon. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЙБО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЙБО"
Любі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно милый, ч. пріятный, ч. хорошій.
Ма́мчич, -ча, м. Сынъ мамки.
Маши́нник, -ка, м. = машинистий. Отто єсть машини бігають, то ті машинники, шо на їх. Мнж. 143.
Осолода, -ди, ж. Услада. К. ЦН. 268. Він дав таку в печалях осолоду. К. МБ. XII. 273.
Порізно нар. Отдѣльно, врозь. Н. Вол. у. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно. Ком. І. 25.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Свістонька, -ки, ж. Ум. отъ свість.
Спішити, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить. Ном. № 5581.
Хахульки Cм. хахольки.
Хмаровий, -а, -е. Образующійся изъ тучи. Хмарові капельки. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЙБО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.