Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько.
Мить, -ті, ж. Мигъ, мгновеніе. Як махнув, так у одну мить і набрав води. Все змішалось в одну мить і злилось докупи. Коли хто випалить з рушниці, ти в ту ж мить побачиш світ. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків. І миттю осідлавши рака, схвативсь на його як бурлака. говорити миттю. Говорить скороговоркой.
Мняч Cм. м'яч.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.
Перун, -на, м. 1) Громъ. Бодай тебе перун забив темненької ночі. 2) Перунъ, божество древнихъ славянъ.
Поцюркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Потечь, журча.
Спусковатий, -а, -е. О палкѣ, бревнѣ: суживающійся къ концу.
Срібліти, -лію, -єш, гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє.
Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем.
Тузінь, -ня, м. Дюжина, двѣнадцать штукъ. Тут нема цілого тузіня.