Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити.
Дрі́бни́й, -а́, -е́. усѣч. форма: дрібен. 1) Мелкій, дробный, небольшой, маленькій. Дрібні речі у кошик поклала. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Заганяла дрібні пташки до бору. Сію конопельки дрібні зелененькі. Шкода як умре, бо дрібні діти має. 2) Мелкоузорчатый. Вийди, вийди, дівчинонько, під вербу густую, нехай же я подивлюся на плахту дрібную. 3) Густой, частый. Дрібен дощик іде. За дрібними слізоньками світоньку не бачу. Когда говорится о слезахъ, существительное часто опускается. Дрібними вмився. Покотились дрібненькі з очей. дрібни́й лист. Мелко и густо исписанное письмо. Ум. дрібне́нький, дрібне́сенький, дрібню́ній. Та й знов мережать захожусь дрібненьку книжечку. Листячко дрібнесеньке. Дрібнюні, як пшоно, червоні квіточки.
Нагина́ння, -ня, с. Нагибаніе.
Насі́патися, -паюся, -єшся, гл. Надергаться.
Недоступ, -пу, м. Конь или волъ, котораго заднія ноги не покрываютъ слѣда переднихъ. Александровск. у.
Нерухомо нар. Неподвижно. Звелів стояти, кажеш? — Нерухомо! Цілісінький день пролежать нерухомо.
Повряжуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повряжатися.
Помружити, -жу, -жиш, гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.
Проквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Проклохтать (о курицѣ).
Ростина, -ни, ж. Растеніе. Вез неї (води) нема життя нічому живому — ні ростині, ні чоловікові. Далі пішла вся ростина — росте, як з води йде. Бог сотворив світ та покликав усіх до себе і почав землю ділити.... і чоловікові, і звірю, і птиці, і комашці усякій і землю, і воду, й ростину, і їжу указав.
