Бехати, -хаю, -єш, одн. в. бехнути, -ну, -неш, гл. Дѣлать что нибудь съ шумомъ: стучать, падать, бить, стукнуть, упасть, ударить. Кого по пиці бехає, кого у груди тасує. Так і бехнув з горища.
Вигнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигнити и вигнисти, -нию, -єш, гл. 1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить. 2) Выгнивать, выгнить.
Вунтувати, -ся, -тую, -ся, -єш, -ся, гл. = пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує.
Горови́й, -а́, -е́. Горный. Річка текла з горової води. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу.
Зрода, зро́ду, зроду-звіку, нар.
1) Вона зрода й у церкві не була. Чи був у тебе батько зроду? Ой я зроду лишенька не знала. Зроду я заміж не піду. зроду-віку. Никогда еще. Зроду-віку не бум такого, а тепер: ось тобі, на!
2) Никакъ, никоимъ образомъ. Такі капосні люде, що мені не можна зроду-звіку на селі вдержатись.
Крученик, -ка, гл. Табакъ въ свернутыхъ листьяхъ.
Лускорі́х, -ха, м. 1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. 2) = лускач.
Мухо́рка, -ки, ж. и мухоро́к, -рка́, м. Въ колоскѣ хлѣбнаго растенія гнѣздо, въ которомъ сидить зерно, также плюска у орѣха, чашечка подъ ягодой земляники, клубники и пр. Як хороше жито, то так і визирає зерно з мухорків.
Скергеля, -лі, об. Болѣзненный человѣкъ.
Фантазія, -зії, ж. Фантазія. Мережки фантазії.
