Буряк, -ка, м. 1) Свекла, Beta vulgaris. на догад буряків, щоб дали капусти. Говорить объ одномъ, а намекаетъ на другое. 2) Кушанье изъ изжаренной свеклы. 3) Носящій бурку? Сомнительное слово, встрѣченное лишь въ фальсифицированной думѣ «Татарскій походъ Серпяги», напечатанной впервые Срезневскимъ: Усіх татар-буряків розбивали й пліндрували. Ум. бурячок, бурячечок.
Гладунець, -нця, м. = гладишка.
Грип, -па, м. Птица, грифъ. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів.
Ді́ло, -ла, с. 1) Дѣло, работа. Діла не робиш і од діла не 'дходиш. А в черницях добре жити, діла не робити. Ді́ла не скі́льки! Немного дѣла. 2) Поступокъ. Добре діло вчинила на мені. Терпів єси рани за діла чоловіка. 3) = Справа. 4) Надобность, нужда. Є дільце, дядечку, до вас. До діла, у діло. Какъ слѣдуетъ; кстати; къ дѣлу. Хиба він постелеть як до діла? Де упав, там і заснув. Жупанина по коліна, пошита до діла. Так до діла, як свиня штани наділа. Отся річ до-діла. Я твоїй ненці не вгожу:.... Помажу колін — не біло, помию ложки — не в діло. Ум. Ді́лечко, ді́льце. Чом не хочет, паняночко, ділечка робити? Хто в мене по сінечках ходив? Хто в мене ділечко поробив.
Копитень, -тня, м. Раст. Asarum europeum.
Ма́мин, -на, -не. Маминъ. Я маминих (чобіт) не взував, бо без підків і пришов.
Нагна́ти Cм. наганяти.
Неспогадано нар.
1) Неожиданно.
2) Невообразимо, неизъяснимо.
Потребити Cм. потребляти.
Цідилок, -лка, м. Цѣдилка; ситечко, кисея или полотно, для процѣживанія молока.