Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима.
Зімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зимовать. Діти, діти! добре з вами вліті, а зімувати то горювати. — зіму. Проводить зиму. Де ж ти, хмелю, зіму зімував ? 2) Содержать зимой. Ой прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде.
Керувати, -ру́ю, -єш, гл. Направлять, управлять. Чоловік мислить, а Бог керує. Попереду Гамалія байдаком керує. Коня керують уздом, а чоловіка словом.
Лю́бка, -ки, ж. 1) Милая, дорогая. Ой мамко любко! моя мамочко! 2) Возлюбленная. Добри-вечір, мила, добривечір, любко! Оженися, мій синочку, візьми собі любку, цілуй її, милуй її, як голуб голубку. 3) Раст. а) Orchis latifolia. Cм. лю́бжа. б) Orchis sambucina, — purpurea. в) мн. любки. Раст. Orchis militaris. Зілля таке: любки зветься. Як хоче дівчина, щоб парубок любив, так у чому небудь і дає йому тих любок. Ум. любонька, любочка. О, да який же вінок ваш красний, сестро! да який оке красний! Сестронько-любонько, коли ж ви його візьмете? Діти помітили, жалують мене: тіточко-любочко! чого ви журитесь?
Ницювати, -цю́ю, -єш, гл. Выворачивать на изнанку.
Ніздруватий, -а, -е. Ноздреватый, пористый. Хліб такий ніздруватий.
Перепихати, -ха́ю, -єш, сов. в. перепха́ти, -хаю, -єш и перепхнути, -пхну, -неш, гл. Переталкивать, перетолкнуть, перепихивать, перепихнуть.
Сапальник, -ка, м. Полольщикъ.
Учення, -ня, с.
1) Ученіе.
2) Наставленіе. Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок.
Цурма, -ми, ж. = сурма. Ум. цуромка.
