Вугнати, -наю, -єш, гл. = вугнотати.
Довбу́н, -на́, м. = Довбач.
Дурне́ча, -чі, об. Дуракъ, дура. Чи ти принесеш нам таганки, чортова дурнеча?
Жемчужи́на, -ни, ж. Жемчужина.
Збу́рити, -ся. Cм. збуряти, -ся.
Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Кракоч, -ча, м. Тараканъ, Periplaneta orientalis.
Палговатий, -а, -е. Слоистый, плитообразный.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Утоптати Cм. утоптувати.
