Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ай-вій

Ай-ві́й, меж. = Ай-вей. Жиди як агили закричали: «Ай-вій, чоловіче!» Рудч. Ск. II. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЙ-ВІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЙ-ВІЙ"
Гидливо нар. Брезгливо.
'Дпе́рти, -ся, гл. Сокращ. изъ одпе́рти, -ся при предшествующей гласной.
Заба́гтися, гнеться, гл. безгл. Захотѣться. Забаглось дівчині подивитись на свою вроду. Св. Л. 13. Забаглося води: наче ж і солоного не їв. Камен. у. От забаглося тобі не знати чого. Камен. у.
Колія, -лії, ж. 1) Колея. Держи по колії. 2) Желѣзная дорога, рельсы. Так і преться машина по колії. Ромен. у. 3) Порядокъ, очередь. Тепер прийшла колія, так треба йти. Ум. колійка. Ой пійду я, пійду дорогою широкою, ой гляну я, ой паду я в колійку глибокую. Мет. 65.
Лупе́ха, -хи, ж. = злупок. Вас. 163.
М'я́тися и мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. Чуб. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться. Чуб. III. 173.
Підпіячити, -чу, -чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили. Харьк. у.
Похробостіти, -бощу, -стиш, гл. Захрустѣть, напр. идя въ лѣсу по сухому валежнику. Вх. Зн. 54.
Шадий, -а, -е. Сѣдой. Вх. Зн. 81.
Шкурочка, -ки, ж. Ум. отъ шкура.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЙ-ВІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.