Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

алирник

Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛИРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛИРНИК"
Вертіння, -ня, с. 1) Вертѣніе. 2) Сверленіе.
Гнений, -а, -е. Гнутый. Гнене полоззя. Н. Вол. у. 2) Никуда не годный. Таке гнене, що хоч потінь. Кіев.
Дивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивлять. 2) Удивляться. Ви йому не дивуйте: в його така повичка. Н. Вол. у. Нема чого дивувати, така була й її мати. Мет. 235. Ди́вом дивува́ти. Cм. Диво.
Людожерний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Людожерне панство завдавало (людям) неронівські інквізіційні муки. К. Кр. 25. Почули свіжу кров сі людожерні птиці. К. Дз. 11. Гучить з гармат стреляння людожерне. К. ЦН. 268.
Млинови́й, -а́, -е́. Мельничный. Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло. Н. п. Млинови́й ка́мінь. Жерновъ. Тоді я, мати, приїду до вас, як павине пір'я на спід потоне, а млиновий камінь на верх виплине. Чуб.
Мохови́к, -ка́, м. Раст. Boletus subtomentosus. ЗОЮР. І. 114.
Натоптень, -тня, м. Ледъ, образовавшійся отъ слежавшагося снѣга.
Попідсіювати, -сіюю, -єш, гл. То-же, что и підсіяти, но во множествѣ.
Порічки, -чок, ж. мн. Красная смородина, Rhus rubrum L.  
Уперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЛИРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.