Заджижча́ти, -жчу́, -чи́ш, гл. Зажужжать. Cм. задзижчати.
Золитися, -лю́ся, -лишся, гл. Бучиться, щелочиться. «Золись-золись! на більш не надійсь! (як золять плаття).
Кидальник, -ка, м. Рабочій, подающій снопы или сѣно при укладкѣ его. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику, і мій кидальнику!
Післище, -ща, с. Ремень, на которомъ висятъ стремена.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка.
Смажка, -ки, ж. Ум. отъ смага.
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових.
Фуркання, -ня, с.
1) Звукъ, издаваемый фуркалом.
2) Отлетъ, полетъ съ шумомъ крыльевъ.
Чуд, -да, м.
1) = чудо.
2) Въ одномъ изъ варіантовь думы «Про Олексія Поповича» употреблено ошибочно вм. чардак, палуба. Олексій Попович на чуд вихожає.
Шабельний, -а, -е. Сабельный.
