Бліхування, -ня, с. Бѣленіе (полотна и пр.).
Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ.
Гу́палка, -ки, ж. Игрушка: родъ дудки изъ бузины съ вынутою сердцевиною для стрѣльбы (то же, что и пукалка).
Лима́нський, -а, -е. = лиманний 1. Ой що узяв Дніпр та свою волю: свої бережки промиває, а лиманські коси засипає.
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ум. лубок, лубочок.
Обийстя, -тя, с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках.
Обставини, -вин, ж. мн. Обстоятельства. При таких обставинах наступила.... Хмельнищина.
Роспасати, -саю, -єш, гл. Распоясать.
Тиририри меж. для выраженія игры на скрипкѣ. На скрипочки тиририри, на цимбали бам-бам.
Тікати 2, -каю, -єш, гл. Бѣгать тічкою. Вовки од Ганни Зачаття аж до Водохрища тікають, а на Водохрещі розскакуються.
