Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

а
а!
а-а
а-а-а
аакати
аакуватий
а-асі
абазь!
абахта
абетка
абетний
абеточка
аби
аби-б
абир!
абищиця
аблегат
або
абомовня
абрюкати
абрюку
абшит
абшитований
абшитувати
ава
авдитор
авдиторія
авдиторство
авдиторський
авдиторувати
авдотька
авжеж
аврукання
аврукати
аврюшник
авряк
Австралія
австральський
Австрия
австрияк
австрияка
австрият
австрияцький
австриячка
Австрія
австріяк
австріяцький
австріячка
автентичний
автобиоґрафия
автоґраф
авто-да-фе
автор
авторка
авторство
авторський
аву!
авул
авурр!
ага I
ага II
ага-га
агакало
агакання
агакати
агарський
агарянин
агарянка
агарянський
агел 1
агел 2
агет
аги
агий
агикати
агі
агов!
агось!
агрус
агу!
агуш!
аґа
аґент
аґрес
аґрис
аґрист
аґрус
аґрусівка
аґрусовий
аґу!
аґусі!
ад
адамашка
адамашковий
адамашок
адамів
адде
аде!
адес
адже
адзимка
адзус!
адзуски!
ади
адіт
адітетко
адітко
адреса
адресувати
адтуй
адузь!
адукат
а-є
аєр
аж
аже
ажень
аз
азбука
азбуковий
Безлічно нар. Въ безчисленномъ множествѣ. Велике він і несказанне творить, він безлічно дива свої являє. К. Іов. 12.
Відв'Язати, -ся. Cм. відв'язувати, -ся.
Водянка, -ки, ж. 1) Кадка для воды. Стоїть кухоль на водянці, — піди та й напийся. Грин. ІІІ. 213. Мнж. 129. Cм. відник. 2) Раст. Empetrum nigrum L. ЗЮЗО. І. 121.
Гілляченька, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Пасмистий, -а, -е. = пасемистий. Борз. у.
Перечит, -ту, м. ? В шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив, а на сімнадцятім пере́читом всю псалтирку він знав. КС. 1882. IX. 480.
Потрухлий, -а, -е. Сгнившій (о деревѣ).
Риболовець, -вця, м. 1) = рибалка 1. Ой ви, хлопці, ой ви, риболовці, закидайте сіти через бистрі ріки. Н. п. 2) = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14. Ум. риболо́вчик.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок. Вх. Пч. II. 12.
Свайба, свальба, -би, ж. Свадьба = весілля. Бісова свайба: бачиш які чорні тучі? — Видно біс жениться. Чуб. І. 24.
Нас спонсорують: