Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Здріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали.
Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця.
Лавниківство, -ва, с. Должность ла́вника.
Надмолоти́ти Cм. надмолочувати.
Повтикати, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повтикав кілки.
Прикласти, -ся. Cм. прикладати, -ся.
Сьогобічний, сьогобо́чний, -а, -е. , —ній, -я, -є. По сю сторону рѣки. Московщина обладувала Україною сьогобочньою.
Худнути, -ну, -неш, гл. Худать, тощать. (Скотина) стала худнути та слабнути, а далі й дохнути.
Хутір, -тора, м. Отдѣльная усадьба внѣ селенія, выселокъ. Як би з хутора, то б і повірила. З давнього-давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ум. хутірець, хуторець, хуторо́к. Жила вдова хуторцем.