Бухинка, -ки, ж. = буханець. Понесли.... гарячую м'яку бухинку. Ум. бухиночка.
Завози́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Затаскаться, загрязниться.
Заму́ляти, -ляю, -єш, гл. Начать давить, тереть, мозолить. Чоботи так замуляли, що мусив скидати.
Керувати, -ру́ю, -єш, гл. Направлять, управлять. Чоловік мислить, а Бог керує. Попереду Гамалія байдаком керує. Коня керують уздом, а чоловіка словом.
Мере́жка, -ки, ж. 1) Ажурный узоръ, получаемый помощью выдергиванія нитей изъ полотна и закрѣпленія оставшихся бѣлыми нитками. Названіе частей: отверстія — дірочки; узкіе полосы полотна, раздѣляющія отверстія, стоящія въ группѣ, — стовпці; болѣе широкія полосы, раздѣляющія группы отверстій — полоте́нця; рубецъ, который идетъ но краю мере́жки или рядъ мелкихъ отверстій тамъ-же — прутик. У нашої да Ганночки в подолі мережки. горла́та мережка — съ слишкомъ большими отверстіями, а сліпа — съ слишкомъ малыми. Кромѣ того мережки носять цѣлый рядъ различныхъ названій, смотря по узору или способу шитья: безчісна, збан, колісна, колісчатка, ко́са, кругла, ля́хівка, московка, переплутаннячко, трійчатка, хрещата, черв'ячок, з чисницями и пр. сорочка-мере́жка. Рубаха съ ажурными узорами. А в нашої бондарівни сорочка-мережка. 2) Узорныя украшенія цвѣтными нитками сверхъ канта по таліи полушубка. 3) Узоры въ ожерельи изъ цвѣтныхъ бусъ. «Въ нѣкоторыхъ мѣстахъ, на правой сторонѣ Днѣпра, изъ мелкаго разноцвѣтнаго намиста приготовляютъ узорчатое ожерелье, на кот. употребляется больше всего чернаго и бѣлаго намиста: «чорне для поля, а біле, червоне і голубе, чи там друге яке небудь, для мережок». Cм. лучка. 4) Рѣзьба на деревѣ. 5) Орнаментъ на металлическихъ частяхъ курительной трубки, а также и стальной шаблонъ для выбиванія его. Ум. мережечка.
Повоювати, -воюю, -єш, гл. Побѣдить, одолѣть (воюя). Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось; радяться, як їм того змія повоювати. Скажи царю, як не оддасть ще й тепер, то я його войною повоюю і силою царівну візьму.
Протоптати, -пчу, -пчеш, гл. Протоптать. Протоптати дорогу. Протоптати чоботи. протоптати стежку до кого. Часто бывать у кого. Я його знаю, він протопче стежку через полковничий садок.
Псярка, -ки, ж. = псяґа.
Скіпа, -пи, ж. Щепка. Висох як скіпа. Ум. скіпка, скіпочка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Скіпочку засвітила.
Спитлювати, -тлюю, -єш, гл. Смолоть крупичатой муки. Ярая пшениченька у стіжку. Ми її зготуємо, на коровай спитлюємо. Ой мельнику, мельниченьку, спитлюй мені пшениченьку.