Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

а
а!
а-а
а-а-а
аакати
аакуватий
а-асі
абазь!
абахта
абетка
абетний
абеточка
аби
аби-б
абир!
абищиця
аблегат
або
абомовня
абрюкати
абрюку
абшит
абшитований
абшитувати
ава
авдитор
авдиторія
авдиторство
авдиторський
авдиторувати
авдотька
авжеж
аврукання
аврукати
аврюшник
авряк
Австралія
австральський
Австрия
австрияк
австрияка
австрият
австрияцький
австриячка
Австрія
австріяк
австріяцький
австріячка
автентичний
автобиоґрафия
автоґраф
авто-да-фе
автор
авторка
авторство
авторський
аву!
авул
авурр!
ага I
ага II
ага-га
агакало
агакання
агакати
агарський
агарянин
агарянка
агарянський
агел 1
агел 2
агет
аги
агий
агикати
агі
агов!
агось!
агрус
агу!
агуш!
аґа
аґент
аґрес
аґрис
аґрист
аґрус
аґрусівка
аґрусовий
аґу!
аґусі!
ад
адамашка
адамашковий
адамашок
адамів
адде
аде!
адес
адже
адзимка
адзус!
адзуски!
ади
адіт
адітетко
адітко
адреса
адресувати
адтуй
адузь!
адукат
а-є
аєр
аж
аже
ажень
аз
азбука
азбуковий
Дообі́дній, -я, -є. Бывающій до обѣда. Дообідня година. О. 1862. І. 81.
Кортячка, -ки, ж. Нетерпѣливое, сильное желаніе.
Листопа́д, -ду, м. 1) Время опаденія листьевъ съ деревьевъ. На листопаді родивсь десь твій чоловік, що такий поганий. Лебед. у. 2) Мѣсяцъ октябрь. Въ такомъ значеніи употр. издавна, — напр. въ четвероевангелія 1144 г. Мць октябрь рекомий листопад. Срезневскій. Матеріалы для словаря др.-русск. языка. II. 23. То-же въ новой литературѣ: Левч., Опытъ р.-укр. слов.; Уманець, Словарь. Основа 1862, X. Такъ-же въ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. Галичане употребляютъ это слово для обозначенія мѣсяца ноября. Желех.
Лобоз, -за, м. = лобурь. Вх. Лем. 432.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! Ном. та ну бо кажіть! Да говорите же! 2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10. 3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами. Рудч. Ск. І. 78.
Переора́ти. Cм. Перео́рювати.
Полегом нар. Не спѣша. Люде бачили, що він гнав волів. Хазяїн полегом би гнав, а то підтюпцем: відомо, що хапані. Новомоск. у.
Понімати, -ма́ю, -єш, сов. в. поня́ти, пойму, -меш, гл. 1) Ловить, поймать, схватывать, схватить. Поняв ти мені зайця. Чуб. II. 189. За Дунаєм та за річкою язика поняли. Грин. III. 604. 2) — кого. Женить на комъ; жениться на комъ. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти. Мет. 349. Уже ж твій синок оженився: поняв собі паняночку. Мет. 448. Поняв собі багату жінку. МВ. (О. 1862. І. 72). 3) Покрывать, покрыть, занять, затапливать, затопить. Поняла вода всю землю. К. Грам. 65. Ой вже діда вода по коліна поняла. Н. п. 4) Охватывать, охватить. Гнів... понімав його душу. МВ. (О. 1862. І. 84). Поняли Бога жалощі до людей. ЕЗ. V. 112. Хилитися під нашу волю стали, бо їх наука наша поняла. К. ПС. III. 8. 5) поня́ти віри. Повѣрить. Брат і віри поняв. Рудч. Ск. І. 132. Не поняв віри словам моїм. Св. Л. І. 20.
Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє. Чуб. І. 315.
Спухово нар. 1) Такъ, чтобы суживалось (о ямѣ, возвышеніи). Копай спухово. Лебед. у. 2) Наклонно, покато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. спохова.
Нас спонсорують: