Винохід, -хода, м. Иноходецъ. Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі.
Застугоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Глухо застучать. Під вікном застугоніло.
Лихта́рь, -ря́, м. = ліхтарь. Піддружий каганець з-за печі, в лихтарь поставивши, несе. Ум. лихтарик.
Обцірклювати, -люю, -єш, гл. Обвести кругъ.
Посумніти, -ні́ю, -єш, гл. = посуміти. Надійшла осінь. На дворі посумніло.
Садовитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Садиться, усаживаться. Дівчина родиться, а козак на коня садовиться. Просять садовиться. Милости просимо! садовіться.
Скіпатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, привязываться, приставать. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? вона не була в лісі.
Споюватися, -воююся, -єшся, сов. в. споїтися, споюся, -їшся, гл. Быть сплачиваему, сплоченному, пригнанному.
Суспіль нар.
1) Вмѣстѣ, рядомъ. Кумова хата стоїть суспіль з моєю.
2) Сплошь. Поле суспіль засіяне буряками.
Хвалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Говорить, передавать, сообщать, разсказывать. Зайчик прибігав до їх та й хвалиться: ховайтеся, казала сестричка, бо він (кіт) прийде та й подушить нас. Була я у змія, хвалився він мені, що буде твоє царство воювати.
2) Хвастаться. М'ясом хвалиться, а воно й юшки не їли. Хвалиться сова своїми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совині.
3) Угрожать, обѣщать. Ой чи била, чи не била — хвалилася бити. Хвалиться знести всю шляхту гі панство.
