Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

антаба
антабка
антак
антал
анталюз
антам
антиминс
антипка
антипко
антипковий
антипцьо
антонівка
ану!
анцибол
анциболот
анциболотник
анциболотський
анцихрист
анцияш
апелювання
апелювати
апостол
апостолування
апостольство
апостольський
апробація
аптека
аптекарка
аптекарство
аптекарський
аптекарь
аптекарювання
аптекарювати
аптика
араб
арабець
арабин
Арабія
арабка
арабський
арабщина
аранда
арап
арапин
арапій
арапський
араші
аргат
аргонія
арґат
арґонія
ардаль
ардан
арена
аренда
арешт
арештант
арештантка
арештантська
арештантський
арештовувати
арештування
арештувати
арихметика
ариш! I
ариш II
арідник
аркан
аркуш
аркушевий
аркушовий
армата
арматний
армаш
армен
арменський
арнаутка
арніка
артикул
артист
артистичний
артистка
артиш
артіль
артільний
артус
архангол
архангольський
архва
архв'янка
архив
архивний
архикнязь
архимандрит
архимандрита
архимандрицтво
архимандричий
архимник
архимницький
архимниця
архирей
архирейський
архистратиг
архитектурний
арци
арчик
аршин
аршинний
аршинник
аря!
ар'ян
ар'яниця
аса!
асавула
аса-ля!
асесор
асесорський
асесорувати
асистенція
ассафет
Варяга, -ги, м. Здоровякъ. У мене син такий варяг. Ном. № 13944.
Джигну́ти Cм. Джигати.
Застьо́л, -лу, м. Покрывало, то, чѣмъ застлано (диванъ, кровать, столъ). Він до кроваті, шугнув рукою під застыл, — там і гроші підкинуто. Александр. у. ( Залюбовск.).
Звіздяни́й, -а́, -е́ Звѣздный, усѣянный звѣздами. Ум. звіздяне́нький. Чим небо менше? Всюди рівненьке, всюди рівненьке та звіздяненьке. Гол. II. 32.
Кіхоть, -хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.
Масла́к, -ка, м. Кость. Хоч рябо на виду, так маслаки до ладу. Ном. № 7313. Полапають його за бок: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Драг. 2. Ум. маслачо́к.
Набро́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. набрости́тися, -щуся, -стишся, гл. Пустить почки (о деревѣ), налиться (о колосѣ). Ліс набростився. Черк. у. У ячмені колос набростився. Мил. 93.
Нездоліти, -лію, -єш, гл. Болѣть. Борз. у.
Розіслати I, -шлю́, -леш, гл. см. розсилати.
Туркати, -каю, -єш, гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.
Нас спонсорують: