Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

антаба
антабка
антак
антал
анталюз
антам
антиминс
антипка
антипко
антипковий
антипцьо
антонівка
ану!
анцибол
анциболот
анциболотник
анциболотський
анцихрист
анцияш
апелювання
апелювати
апостол
апостолування
апостольство
апостольський
апробація
аптека
аптекарка
аптекарство
аптекарський
аптекарь
аптекарювання
аптекарювати
аптика
араб
арабець
арабин
Арабія
арабка
арабський
арабщина
аранда
арап
арапин
арапій
арапський
араші
аргат
аргонія
арґат
арґонія
ардаль
ардан
арена
аренда
арешт
арештант
арештантка
арештантська
арештантський
арештовувати
арештування
арештувати
арихметика
ариш! I
ариш II
арідник
аркан
аркуш
аркушевий
аркушовий
армата
арматний
армаш
армен
арменський
арнаутка
арніка
артикул
артист
артистичний
артистка
артиш
артіль
артільний
артус
архангол
архангольський
архва
архв'янка
архив
архивний
архикнязь
архимандрит
архимандрита
архимандрицтво
архимандричий
архимник
архимницький
архимниця
архирей
архирейський
архистратиг
архитектурний
арци
арчик
аршин
аршинний
аршинник
аря!
ар'ян
ар'яниця
аса!
асавула
аса-ля!
асесор
асесорський
асесорувати
асистенція
ассафет
Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Гаптування, -ня, с. 1) Вышиваніе золотомъ или серебромъ. 2) Вышивка золотомъ или серебромъ.
Колотушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ колотуша. 2) = колотівка. Вх. Зн. 27.
Ля́да III, нескл. = леда. Тільки о тім дівки дбайте, ляда кому не довіряйте. Гол. І. 367. Ой щось мо ся розлучили через ляда кого. Гол. І. 261. Ляда пліткам не ймай віри. Ном. № 6980. Ляда біс чоловіка удре. Ном. № 13236. Нехай мене ляда дурень в личко не цілує. Чуб. V. 174.
Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434.
Облагодитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться; поправить, починить. Повітка похилилась на бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці. Левиц. І. 57.
Поодн.. Cм. повідн..
Стараскатися, -каюся, -єшся, гл. Слѣзть, стащиться. Стараскались піп і попадя з горища.
Стуку! межд. = стук! Ой стуку-стуху, подай, серце, руку. Чуб. V. 53.
Хлопити, -плю, -пиш, гл.дух. Захватывать духъ. Квітки пахнуть, аж хлопить дух. Нѣжин. у.
Нас спонсорують: