Бокло, -ла, с. = боклага.
Відказувати, -зую, -єш, сов. в. відказати, -жу, -жеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» 2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Досу́шувати, -шую, -єш, сов. в. досуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Досушивать, досушить.
Дотика́тися I, -ка́юся, -єшся, сов. в. доткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. = дотика́ти 1.
Дува́нити, -ню, -ниш, гл. Дѣлить. Орли грають, орли клекчуть, козака дуванять: чорні очі козацькії з лоба винімають.
Жни́вний, -а, -е. Жатвенный.
Підпоїти Cм. підпоювати.
Повістити, -щу, -стиш, гл.
1) Разсказать. Де котрий пожартує, инший стам та свій смуток — жаль повістить.
2) Извѣстить. Пішли люде у слободу повісти́ти.
Полом, -му, м. Сломъ. Як на полом піде хата, то багато дерева пропаде.
Розбійник, -ка, м. Разбойникъ. Хотів у розбійника та ще й кий однять. Ум. розбійничок, розбійниче́нько.
