Болюх, -ха, м. Болѣзнь? Ти болюх болющий (изъ заговора отъ испуга). Ув. болюшище.
Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Вуркота, -ти, ж. = воркота. Ой на кота вуркота.
Горо́дний, -а, -е и горо́дній, -я, -е. 1) Огородный. Благородний, як кабан городний. Польова картопля краща, ніж городня. Гарне, як мак городній. 2) Горо́дня річ. Домашнее дѣло; весьма близко. Двадцять верстов — це городня річ!
Допина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. допну́тися и доп'ясти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Дотягиваться, дотянуться до чего-либо. Пнеться, пнеться та й допнулось ручкою до квітки. 2) Домогаться, добиваться, добиться. Попоп'явшись добренько, свого можна таки доп'ястись.
Перебенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Окончить пировать.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди.
Розблягузкати, -каю, -єш, гл. Разболтать. Не вже баби розблягузкали по всьому селу.
Свідка, -ки, ж. Свидѣтельница.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою.
