Гаріль, -ля, м. Крошка, пылинка, мелкая часть. а ні гаріля. Рѣшительно ничего.
Жи́хлий, -а, -е. Подобный, похожій.
Кив II, -ва, м. Кивокъ, мимическій знакъ. Хто не слухає кива, той послухає кия. Там такий, що все на кивах та на мигах. Підсунувши вгору шлика кивом.
Кужмарки, -рок, мн. = кузьмірки.
Немогущий, -а, -е. Бѣдный, несостоятельный. Немогущі не платять подушного.
Обтулювати, -люю, -єш, сов. в. обтули́ти, -лю́, -лиш, гл. Плотно окутывать, окутать.
Постити, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани.
Пригрубок, -бка, м. Выступъ возлѣ печи.
Свита, -ти, ж. 1) Крестьянская верхняя Одежда изъ домашняго толстаго сукна, полукафтанье, родъ сермяги. Кожухи, свити погубили. 2) — колова. Мужской полушубокъ нагольный бараній, безъ лацкановъ, гладкій, съ стоячимъ смушковымъ воротникомъ. Ум. свитка, свиточка. Було в його два жупани, тепер нема й свитки. У його свиточка — латка на латці.
Стремено, -на, с.
1) Стремя. Горе й тому козакові, що все їздить на коневі, із стремен ноги не виймає.
2) Штрипка. До сіх то шараварок здумав він стремена вчепити.
3) Cм. ключ 6.
4) = стрем'я. Ум. стременце, стремінце, стреме́нечко, стреме́ночко. На стременочка ступає, на сіделечко злягав.
