А́вторка, -ки, ж. Женщина-авторъ. Желех.

Братерній, -я, -є. = братерський. Пийте братернюю кров. Костом. (О. 1861. ІІІ. 31).

Коза, -зи, ж. 1) Коза, Capra. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4075. пішов туди, де козам роги правлять. Пошелъ въ Сибирь. кози в золоті показувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 2) Музыкальный инструментъ, волынка. Мнж. 182. Ном. № 7130. 3) Бурдюкъ. 4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую козу, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козою. Чуб. III. 84. 5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается козою, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется водити козу. Чуб. III. 265. О. 1861. XI — XII, 61. «Черниг. Губ. Вѣд.» 1859, № 16. Переносно: козу водити — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. Грин. І. 237. 6) Тюрьма. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. К. ЧР. 138. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. Г. Барв. 252. 7) Переяславское названіе семинариста. К. 1887. VI. 485. 8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля. ко́зи гнати. Чистить носъ. Кремен. у. 9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица. Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. Харьк. 10) коза сікавка. Рыба Cobitus taenia. Шух. І. 29. Ум. кізка, кізонька, кізочка, козуня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Чуб. V. 1105. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Чуб. Ув. козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була. Маркев. 63.

Наддністря́нець, -нця, м. Житель Приднѣстровья. Желех.

Опуст, -ту, м. Шлюзы. Драг. 5. Стали коло ставу напувати худобу; дивляться, на опусті ходить якийсь пан. Драг. 47.

Позамикувати, -кую, -єш, гл. = позамикати. У мене ворота позамикувані. Мил. 57.

Правосудець, -дця, м. Правый судья. Це наші правосудці так розсудили їх. Лебед. у.

Радісінький, -а, -е. Очень радый. Радісінькі, що піймали. Шевч. 860.

Хаптура, -ри, ж. = хавтур. Піп дзвонить за для своєї користи, може чує де хаптури поїсти. Чуб. І. 280. Ум. халтурка. Не здужає (кобила) у пилипівку попівських хаптурок по селу возить. Кв.

Чистина, -ни, ж. 1) Чистое, незаросшее мѣсто. А серед озера є дві чистині. Ум. чисти́нка. Там у лісі таки чимало є чистинок. 2) чистина? Зерновой хлѣбъ: ячмень, полба, рожь, пшеница. Вх. Лем. 483.