Бриндза, -дзи, бриндзя, -дзі, ж. 1) Соленый овечій сыръ. 2) Бриндзю бити: а) Дѣлать овечій сыръ (бриндзю). б) Перебиваться кое-какъ со дня на день. Бий бриндзю в діраву діжу.
Вір, вору, м. 1) Огорожка изъ жердей. Треба обкидати город вором. 2) Козлы. 3) — ра. Жеребець. Кобила відбиваєся з ворем, від чого стає вона жеребна. Ум. ворик.
Обмила, -ли, ж.
1) = помилка. Обмила не заплата.
2) Раст. Омела.
Оголодити, -джу́, -ди́ш, гл. Сдѣлать голоднымъ. Поділи ж ти нам цю курочку та й себе не охолоди.
Полотенний, -а, -е. Холщевой.
Постиратися, -раємося, -єтеся, гл. Стереться (во множествѣ). Білі рученьки змиваються, а персники постираються.
Причмелити, -лю, -лиш, гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений.
Тоя, то́ї, ж. Раст. a) Aconitum Napellus L. Aconitum variegaturn. б) — польова. Geranium sanguineum. в) — лісна. Lysimachia vulgaris. У городі зіллє-зілле, за городом тоя, проси, любко, щире Бога, щобись була моя. Тою, одолан і бідрич над Прутом вважають за помічні від мору.
Треа нар. Сокращ. треба.
Тутешній, -я, -є. Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї.
