Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аль

Альсз. = Але́ 1). Ogon. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛЬ"
Віддавання, -ня, с. = віддання. Ум. віддаваннячко. Покинула сина та ще й не женила; покинула дочку на віддаваннячку. Н. п.
Гондо́ли, -до́л, ж. мн. Салазки для вытаскиванія льда изъ воды.
Заду́ти Cм. задувати.
Лепеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = лепетати. Та чого лепетиш, як дзвоник? Черк. у.
Підніб'я, -б'я, с. = піднебення 1. Вх. Уг. 259.
Поз'їзджатися, -джаємося, -єтеся, гл. Съѣхаться (о многихъ). Та поз'їзджались та пани, та стали сумувати. АД. II. 65.
Самопихом, на-самопих, нар. Безъ приглашен я, нахально, насильно, самоуправно. Г. Барв. 505. Мнж. 192. Лізуть у хату самопихом. Зміев. у. Як я до їх піду на-самопих. Черн. у.
Скорс, -са, м. 1) Загнутый конецъ полоза у саней. Канев. у. 2) Отрубокъ пня, служащій болванкою для трубокъ. Вас. 148.
Стригнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ стригти.
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід. Мир. Поп. I. 126.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.