Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

амфора

А́мфора, -ри, ж. Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АМФОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АМФОРА"
Бузувірний, -а, -е. = безувірний. Чи ж воно таки подобеньство старій людині та лопати у піст скоромне? Сказано, бузувірні люде. Харьк. у.
Глядь! меж. Глядь. Потім глядь — стоїть Іван. Рудч. Ск. І. 134. Глядь-поглядь у загоні, — нема волів пари. Новомоск. у.
Жа́тися II, жму́ся, жме́шся, гл. Жаться, сжиматься. Жметься, гнеться, — як кургузий дядько. Ном. № 3053.
Заректи́, -ся. Cм. зарікати, -ся.
Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Рудч. Ск. І. 43. Упав так, що аж носом зарив. Ном. № 6634.
Корзити гл. = корзати. Мнж. 182.
Ме́льничка, -ки, ж. Жена мельника. Ой мельничко, круподерничко, позич мені ступки, обідрати крупки. Грин. III. 654.
Потаковник, -ка, м. = потакач. Волч. у. (Лобод.).
Судиція, -ції, ж. Судъ. Аж там пани сенатори судицію судять. АД. II. 84.
Черити, -рю, -риш, гл. Облупливать кору. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АМФОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.