Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аксамитний

Аксами́тний, аксами́товий, -а, -е. = Оксами́тний. Чорна шовкова сукня, пообшивана чорними аксамитовими стрічками. Левиц. І. 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АКСАМИТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АКСАМИТНИЙ"
Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Дото́вплювання, -ня, с. Дотискиваніе.
Змочити Cм. змочувати.
Кишкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кишнути, -шну, -неш, гл. Прогонять, прогнать птицу криком киш! Прилетіла тетерочка... Не кишкайте, не лякайте: нехай привикає. Н. п.
Колобатина, -ни, ж. = калабатина. Як попав я в колобатину, то й не міг вилізти. Чуб. І. 215.
Коцюрга, -ги, ж. Палка, клюка. Добрий собака так аж за коцюргу хапає. Ном.
Мото́рний, -а, -е. Проворный, бойкій, живой, ловкій. Хоч чорна, да моторна, а біла дуже ніжна. Ном. № 8534; 3 того ледачого парубка та став такий моторний та гарний козак, що не здумать, ні сказать. Рудч. Ск. II. 109. Моторнії сини й онуки! читайте байку для науки. Гліб., Ум. моторненький.
Ніздра, -ри, ж. Мездра. Мнж. 187.
Прядінниця, -ці, ж. = пряха. Шух. І. 148, 149.
Утічка, -ки, ж. 1) = утік. 2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками. Мнж. 177. 3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.). Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АКСАМИТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.