Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

анахтема

Ана́хтема, -ми. 1) ж. Анаѳемствованіе. Сьогодня в церкві анахтему співали. 2) об. Проклятый, отверженный человѣкъ, анаѳема. Употребляется какъ бранное слово. У Котл. также ана́хтем, -ма: Анахтем вічний Турн пропав. Котл. Ен. V. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНАХТЕМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНАХТЕМА"
А́вторка, -ки, ж. Женщина-авторъ. Желех.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже. Мир. ХРВ. 336.
Орчиковий, -а, -е. Пристяжной.
Очеретуватий, -а, -е. Поросшій камышемъ. Очеретуватий степ.
Перелинути, -ну, -неш, гл. Перелетѣть. Через темний ліс ясним соколом перелини. Чуб. V. 469.
Понаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Наслушаться (о многихъ). Понаслухуються усяких брехень. Богод. у.
Порясочка, -ки, ж. Употреблено въ нар. пѣснѣ въ томъ же значеніи, что а ряска (растеніе, Cм. ряска 1) или въ значеніи: кормленіе ряскою. Утка йде, утенята веде, на напасочку, на порясочку, на холодну водицю, на зелену травицю. Чуб. III. 180.
Розвій, -вою, м. Развитіе. Галиц.
Рюмок, мка́, м. Въ выраж. удрати рюмка — заплакать, заревѣть. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.
Хвехвер, -ру, м. Перецъ. Оце яка в мене одрижка — все хвехвер та шахран одригується. Грин. ІІ. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АНАХТЕМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.