Вільгість, -гости, ж. Влажность, сырость.
Жму́рити́ся, -рю́ся, -р́ишся, гл. 1) Щуриться. 2) Играть въ жмурки. Щетину із свиней смалили, або жмурились по кутках.
Закорени́ти, -ся. Cм. закоре́нювати, -ся.
Мурави́ця, -ці, ж. 1) = мурава. 2) Желтыя и синія пятна на тѣлѣ умирающаго. Коли вже муравиця вийшла на тіло, то вмре дитина. Прихожу, а в неї дитина слаба. Що в неї? Каже: кір. Коли я гляну, аж у єї вже червона муравиця виступила. Умре, кажу. Коли так: до вечора й умерло.
Нерівень, -вня, м. Неравный. Вельможная пані нерівня кохала.
Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає.
Поприбріхувати, -хую, -єш, гл. Приврать (во множествѣ).
Поросточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и росточи́ти, но во множествѣ.
Промкнути, -ну, -не́ш, гл. Проглотить.
2) Прослабить. Оце ззіли коні посліду пшенишного, та й промкнуло їх: бачте, як біжить з них, який рідкий кал. Мене так і промкнуло од сирівцю.
3) Постичь, узнать, проникнуть, понять, угадать. Ти хиба проминеш чоловіка, чи п'яниця він, чи ні, а милостину все таки дай.
Сажка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сажа.
2) = зана = зона. Вона буває у пшениці і в просі, — так, як качанчик і з його так як сажа сиплеться. Через його борошно буває чорне. Діти як углядять та кричать: ось де сажок багато! та вибірають іх.
3) = верша.
