Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

алтиця

Алти́ця, -ці, ж. Ластовка, вставка подъ мышками гуцульской рубахи. Шух. I. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛТИЦЯ"
Бевкання, -ня, с. Звонъ въ одинъ колоколъ (раздѣльный). Харьк.
Валкувати, -ку́ю, -єш, гл. Скатывать въ валъ (сѣно).
Глота, -ти, ж. = гліт. Вх. Зн. 21. Подольск. г.
Жо́рна, -рен, с. мн. см. жорно.
За́пряжка I, -ки, ж. = засмажка. Вх. Лем. 416.
З'ї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Изъѣздиться. Був кінь та з'їздився. Ном. № 1898. Не тілько що, але й зелізо з'їздиться. Ном. № 2728.
Орапеня, -ня́ти, м. Арапченокъ, негритенокъ. К. Дз. 170.
Пчівняк, -ка, м. Raphanistrum arvense. Вх. Лем. 459.
Спранцюватіти, -тію, -єш, гл. 1) Покрыться сифилитическими язвами. 2) Изгадиться, испакоститься, сдѣлаться гадкимъ, никуда негоднымъ.
Хмизувати, -зую, -єш, гл. 1) Бить прутомъ. Хмизує добре. 2) Покрывать хмизом.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЛТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.