Залуна́ти, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаться, огласиться.
Капельмайстер, -стра, м. Капельмейстеръ. Ум. капельмайстерчик. Доньку віддала за дударчика за годного тверезого капельмайстерчика.
Лопуша́ний, -а, -е. = лопуховий. дурень лопуша́ний — презрительно о простонародьѣ. Гордують — от не токмо вельможнії, а й так дурні лопушані.
Негодяний, -а, -е. Ненастный. Пішли негоди, ударили холоди, — негодяна осінь.
Перепій, -по́ю, м.
1) На свадьбѣ: обрядовое выпиваніе за здоровье молодыхъ, сопровождаемое подарками.
2) Тотъ, кто участвуетъ въ перепої. Братіку-перепою, перепий щастя — долю! — Що маю, — перепиваю, щастя-долі не вгадаю. Cм. еще перепієць 2.
3) Перепой. Охриплий з перепою голос. Спить батенько з перепою.
Подуга, -ги, ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги.
Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Поладила якось драбину.
Прополювати, -люю, -єш, сов. в. прополо́ти, -лю́, -леш, гл. Пропалывать, прополоть. Топчи, милий, доріженьку, а я свою прополю.
Простерти, -ся. Cм. простирати, -ся.
Скиба, -би, ж.
1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш.
2) Пластъ земли при паханіи. Ум. ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Порізав кавуна на скибки. Ой ори, ори, синку, дрібненьку скибку. Розріжеш яблучко і даси по скибочці всім.
