Зцілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зціли́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Соединяться въ одно цѣлое; срастаться, срастись. Взяв ту воду, помазав нею шматки царенка, — вони й зцілились.
2) Исцѣляться, исцѣлиться. Почула вона в тілі, що зцілилась від недуги.
Кволий, -а, -е. Слабый, хилый, болѣзненный, больной.
Кожан, -на, м. = кажан.
Коровиця, -ці, ж.
1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому.
2) Насѣк. Oryctes nasicornis.
8) — рогата. Насѣк. Hammaticherus cerdo.
Лід, леду и льоду, м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід.
Мерша́нка, -ки, ж. Корова.
Набу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поколотить (чѣмъ). Намахався я косою, набухався ціпом. 2) Наѣсться, нажраться. На тобі, сину, рака, набухайся та молоти.
Самостай, -таю, м. Раст. Senecio erucaefolius L.
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Це така собака, що спотиньга рве. Усе спотиньга і потягну що небудь.
Швидкувати, -ку́ю, -єш, гл. Спѣшить.
