Брикун, -на, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Бухало, -ла, м. Увалень, неуклюжій.
Запу́ст I, -ту, м. 1) Густо выросшій лѣсъ, густая молодая заросль. 2) Живая изгородь.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Погукування, -ня, с. Покрикиванья, крики, выкрики. Христя мерщій тікає у двір, а за нею слідом погукування та вигукування.
Розволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Растаскивать, растащить, растаскать.
Розгукатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого нибудь.
Спиняти, -няю, -єш, сов. в. спини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Ой гуляла, волю мала, мати не спиняла. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине.
Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось.
Цілина, -ни, ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став па толоці. Цілину п'ять плугів орють. Ум. цілинка.
