Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ».
В'язний, -а, м. Относящійся къ тыльной части шеи. в'язне сіло. Сало съ шеи.
Годун, -на, м. Кормитель. Въ загадкѣ такъ названъ горшокъ для варки пищи. Годун-годунець сто душ годував.
Ивина, -ни, ж. Одно дерево иви.
Нащадок, -дку, м.
1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Песиголовець — певно ціклопський нащадок.
2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі.
Обрубина, -ни, ж. 1) Въ деревянной стѣнѣ хаты: верхнее бревно, которымъ заканчивается стѣна. 2) Каждый изъ брусьевъ, въ которыхъ въ меньницѣ укрѣпленъ нижній жерновъ.
Потовщати, -щаю, -єш, гл. Потолстѣть. Вони од тепла роздалися, потовщали.
Прядочка, -ки, ж. Ум. отъ прядка.
Углова, -ви, ж. = вуголов 1.
Улогвистий, -а, -е. Желобообразный, со впадинами.
