Висвячувати, -чую, -єш, сов. в. висвятити, -чу, -тиш, гл. — на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).
Ґлу́зи, ґлузува́ти = Глузи, глузувати.
Колотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Сбиваться (о маслѣ). Щось масло довго не колотиться. 8) Биться (о сердцѣ). Душа її уся порушилась, серденько колотилося. 4) Дрожать. Чи змерзла, чи з трівоги вся колотилась. 5) Ссориться, браниться, спорить. Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
Непорядний, -а, -е. Безпорядочный. Всі вони, сі нехворощане, якісь завзяті та непорядні. Скотину б'ють, не доглядають зімою.
Облогувати, -гую, -єш, гл. О полѣ: лежать невоздѣланнымъ. Трете літо вже оці дві десятині облогують.
Обпухати, -ха́ю, -єш, сов. в. обпу́хти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть.
Помка, -ки, ж. Въ выраженіяхъ: узяти в по́мку. Запомнить. Візьми собі у помку. мені в по́мку, не в по́мку. Я помню, не помню. В помку всім, як Сутяженко оддавав Одарку. Cм. помни, помок.
Трина, -ни, ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями. 1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. 2) Опилки древесныя. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. Ум. три́нка.
Ускочити Cм. ускакувати.
Чехнути, -ну, -неш, гл. Чахнуть. Батько наш чехне та й чехне, почав кашля ти, а далі й зовсім ліг.
