Буяти, -яю, -єш, гл. 1) Роскошно расти. Така бузина скрізь як ліс, ніхто туди не ходить, — та буяє так, що продертись трудно. Поле в них буяє подяками. Гіллястий ясокір буяє. 2) Буйствовать, бушевать. Козаки блукають купами по місту да буяють, як тиї бугаї в череді, — хочуть двори ламати да грабувати старшину. Тепер, славити Бога, тихо стало, а то все вітри буяли. 3) Парить, рѣять; жить и двигаться свободно. Буяли в небо крилами орлиці. Риба в морі і в ріках буяла.
Великолітній, -я, -є. Многолѣтній. Дерева великолітні.
Гре́цький, -а, -е. 1) Греческій. Хто не пізнає самих таки греків в грецьких богах ? Слово чужоземне, воно позичене з грецької мови. Гре́цький орі́х. Раст. Suglans regia. L. 2) Гречневый. Залізний ток, свиний перескок, а грецький посад (сковорода, сало і млинці).
Дошкребти́, -бу́, -бе́ш, гл. и пр. = доскребти и пр.
Каплавухий, -а, -е. = капловухий. Чи ба який капловухім!
Клонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться. На сіделечку козаченько низенько клониться. Богу ся молим, а всім ся клоним. Чи кому клониться, чи кого прохать?
Кокоші, кокіш, ж. мн. Ноги. Підгорни свої кокоші, щоб не наступила.
Марнотра́вство, -ва, с. Мотовство, расточительность.
Попаніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться бариномъ. Ну, як уже й мужик попаніє, то хан з його буде.
Тілечко I нар. Ум. отъ тілько.
