Архи́вний, -а, -е. Архивный.
Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей.
Доверши́ти Cм. Довіршувати.
Загні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. загніти́тися, -чу́ся, тишся, гл. Зарумяниваться, зарумяниться, принимать, принять красно-коричневый цвѣтъ (о коркѣ печенаго хлѣба). Пироги добре загнітилися.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати.
Околот, -ту, м.
1) Снопъ соломы; снопъ обмолоченный не развязаннымъ. Є у тебе околот на току? молотити в околот. Молотить не развязывая снопа.
2) Семь-восемь сноповъ околоту 1, связанныхъ вмѣстѣ. Ум. околотець.
Осьон, -на, м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ.
Приневолювати, -люю, -єш, сов. в. приневолити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, принудить. Почала жінка приневолювать чоловіка, щоб і він робив. Мати приневолила подавать рушники.
Рогатина, -ни, ж. 1) Рогатина. Преться як віл на рогатину. 2) Родъ кинжала. Ум. рогатинка.
Тирло, -ла, с.
1) Мѣсто отдохновенія скота у водопоя въ обѣденное время. , Сонечко геть підніметься, і отара сама стане рушать з тирла.
2) Логовище, притонъ звѣря. Оттут саме вовче тирло.
3) Также ти́рво. Мѣсто, гдѣ птица токуетъ, токъ. Вообще мѣсто, гдѣ птицы собираются для отдыха, на ночь. Журавлі десь курлюкають на тирлах.
4) = терло 1.
