Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

амбарь

Амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АМБАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АМБАРЬ"
Бобровик, -ка, м. = бобровник.
Володіння, -ня, с. Владѣніе.
Душогу́бка, -ки, ж. 1) Душегубка, убійца. Ой помалу, малу, душогубко, грай, да не врази ж мого серденька вкрай: ти ж мене, сестро, з світу згубила, ніж у серденько да й устромила. ЗОЮР. II. 22. 2) Маленькая лодка, преимущественно выдолбленная изъ одного дерева. Вас. 152. Сим. 152.
Загові́р, -во́ру, м. = замова.
Закихи́кати, -каю, -єш, гл. закахикати.
Ме́джи пред. = між.
Напо́рати, -ра́ю, -єш, гл. Надѣлать, наготовить.
Прабабський, -а, -е. Относящійся къ прабабушкѣ, ей принадлежащій. Прабабські казали б казочки. К. Дз. 140.
Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Ном. 3878. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. Чуб. V. 292. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. Г. Вар. 293. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру. Г. Барв. 442.
Тюрю меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку. Чуб. IV. 493.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АМБАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.