Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. Кролев. у. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Грин. III. 314. Мотря стала віджимати сорочки з від моки. Левиц. КС. 43.
Гаєвий, -а, -е. Лѣсной. Желех.
Жасну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пугнуть. Вх. Зн. 17. Желех.
Кулеба, -би, ж. Густой переваренный куліш. Мнж. 183.
Муса́к, -ка́, м. Кусокъ выточенной стали, которымъ косецъ выравниваетъ остріе косы. Шух. І. 169.
Перекопувати, -пую, -єш, сов. в. переконати, -паю, -єш, гл. 1) Перекапывать, перекопать. Перекопав ровом стежку. 2) Перекапывать, перекопать, вскопать наново.
Півстирток, -тку, м. Полскирды. Перевозив... усю пшеницю і наклав височенький півсти́рток. Грин. II. 148.
Попереживати, -вію, -єш, гл. То-же, что и пережити, но во множествѣ.
Рачки нар. = раком. Робити, хоч києм бити, а їсти, хоч рачки лізти. Ном. № 12184. Евандр у хату рачки ліз. Котл. Ен. V. 16.
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Полт. г. Слов. Д. Эварн. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила. Гн. І. 27.
Нас спонсорують: