Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Виїдати, -даю, -єш, сов. в. виїсти, -їм, -їси, гл. 1) Выѣдать, выѣсть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть. Ном. № 5679. 2) Съѣдать, съѣсть все, всѣхъ. Їх би такого росплодилось, що й світу б не було, як би їх грім не бив та вовки не виїдали. Рудч. Ск. І. 73. Хліб... сарана виїла. О. 1862. X. 114. Когда говорится о ѣдѣ людей, то виїсти употребляется только въ приложеніи къ жидкой пищѣ: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.
Головня, -ні, ж. 1) = головешка. Угор. Гн. II. 20. 2) = зана. Вх. Пч. II. 37. Як багато головні в пшениці, то буде мука чорна, як гречана. Камен. у. 3) Раст. Ustilago maydis L. U. Carbo Tul. ЗЮЗО. I. 140.
Заскавуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали... собаки. Стор. МПр. 111. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик. Ном. № 3594.
Картівниця, -ці, ж. = картниця.
Найпе́рше нар. Прежде всего.
Обламати, -ма́ю, -єш, гл. Обломить. Як сів комар на маковці, ввесь мак обламав. Чуб. III. 173.
Пониз'я, -в'я, с. Низовье, понизовье. О. 1862. IV. 1.
Приплескати Cм. припліскувати.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку. Шейк.
Шматка, -ки, ж. = шмата. Обвинути сирівцевою шматкою. ЕЗ. V. 210.
Нас спонсорують: