Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Видайкати, -каю, -єш, гл. Выклянчить (отъ словъ: дай, дай!) Запис. А. Крымскій.
Визбірки, -рок, ж. мн. Выборки. Левч. 18.
Дома́шній, -я, -є. = домовий. Домашнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Левиц. І. 173.
Дра́глий, -а, -е. 1) Студенистый. 2) Переносно: слабый, безсильный. Ум. драгле́нький. Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусіш. МВ. (О. 1862. І. 85).
Звичайне́нький, -а, -е. , звичайне́нько, нар. Ум. отъ звичайний, звичайно.
Камінюччя, -чя, с. соб. Камни. Нав'язали їй на руки і на ноги камінюччя. Кв.
Паскудність, -ности, ж. = паскудство.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл. 1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця. Левиц. І. 113. 2) Ворчать. 3) Твердить одно и то же. 4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Гол. III. 464. Барабан туркоче. Мир. ХРВ. 145.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. Кв. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. Кв.
Шарконути, -ну, -неш, гл. Рѣзнуть косой. Як би гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву. Мир. ХРВ. 87.
Нас спонсорують: