Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Витрішкоокий, витрішкуватий, -а, -е. Пучеглазый.
Вівчарувати, -ру́ю, -єш, гл. = вівчарити. Шух. І. 53.
Відворочати, -чає, гл. безл. Быть отвратительнымъ. (Вовкулаці) треба й конину їсти й падло, — одворочає. Г. Барв. 453.
Відкраювати, -краюю, -єш, сов. в. відкраяти, -краю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. сорочку відкраяти. Отрѣзать полотна на сорочку. Левиц. КС. 60.
Ґлеґ, ґа, м. 1) = Гляґ. КС. 1889. VII. 44. Гол. І. Вступленіе, 700. 2) Весенняя игра, то же, что скляп; состоять въ томъ, что играющіе стараются бросаемыми палками сбить воткнутую въ землю палку. Чуб. ІІІ. 98.
Джуфо́, -фа́, м. Парень, хорошо играющій на губахъ. Шух. І. 33.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо. Вх. Пч. І. 13.
Повітка, -ки, ж. Сарай для скота. (Чуб. VII. 393), также навѣсъ изъ соломенной крыши при такомъ сараѣ. Під повіткою наймички коноплі тіпають. Левиц. І. 175. Чи я тобі не казала, як стояла під повіткою: не йди, милий, та у Крим по сіль, бо зостанеш під наміткою. Чуб. V. 198. Ум. повіточка.
Руїна, -ни, ж. 1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Шевч. 36. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн. Шевч. 149. 2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає. К. Іов. 39. 3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну. К. Іов. 47.
Сеструня, -ні, сеструся, -сі, ж. ласк. отъ сестра. О. 1862. VІІІ. 14. Св. Л. 248. Ой не є ж то зазуля, но твоя сеструня. Гол. І. 196. Ні батька, ні матусі, ні рідненької сеструсі. Чуб. V. 983.
Нас спонсорують: