Виправдатися, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Грабе́льний, -а, -е. 1) Относящійся къ граблямъ. 2) Грабе́льний све́рдел. Буравь для дѣланія граблей.
Грома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать (о сѣнѣ, скошенномъ хлѣбѣ, горящихъ угольяхъ). Пійшли сіна громадити. Кочергою жар громадила. О курахъ: гресть лапами. На улиці півничок громаде.
Женчи́к, -ка, м. Ум. отъ жнець.
Показ, -зу, м.
1) Указаніе. Добре заходились по німецькому показу.
2) Показъ. Взяла та положила на блюдо тре кошенят та й унесла на показ.
Полик 2, -ка, м. Вышитые наплечники женской сорочки. В кожної сорочки з поликами. Полики шовкові лосняють, літа мої минають.
Прапрадід, -да, м. Прапрадѣдъ.
Причуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. причутися, -чуюся, -єшся, гл.
1) Слышаться, послышаться, казаться, что слышитъ. Се вже тобі сліпому так причувається. Наче тихий гомін росходився в гущині і дзвони причувались.
2) Прислушиваться, прислушаться. Причувається Оксана — усі добре сплять. Ухо причувалось.
Прохолодно нар. Прохладно. Ідіть сюди, тут прохолодно. Хата, як квітник: чисто, ясно, прохолодно.
Уподобати, -баю, -єш, гл. Полюбить. Як закине оком, то так і вподоба її. він се вподобав; він його вподо́бав. Ему это понравилось, ему онъ понравился. я його вподо́бав. Онъ мнѣ понравился.