Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ. Шух. І. 189.
Же́рти, жеру́, -ре́ш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. Ном. № 11316. І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть. Шевч. 230.
Зві́рик, -ка, м. Ум. отъ ii звір.
Зсиніти, -ні́ю, -єш, гл. Посинѣть.
Кетяг, -гу и ке́тях, -ху, м. = китяг. З-за темного дуба... калинова вітка витягнеться і червоний кетяг ягід горить, як жар. МВ. І. 156. Ягоди на калині, на бузині ке́тяхами, а на тернові, на вишні — по́рівці. Н. Вол. у.
Перевінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Притупити, -плю́, -пиш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314.
Саляник, -ка, м. Майскій шукъ, Melolontha vulgaris. Вх. Пч. II. 27.
Степліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть.
Нас спонсорують: