Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бахати, -хаю, -єш, гл. = бабахати.
Вартовничий, -чого, м. = вартівник. Желех.
Гранюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. = Граничити. Конот. у.
Зага́снути Cм. загасати.
За́городище, -ща, м. Мѣсто, гдѣ была загорода (Cм.) Черк. у.
Кнюх, -ха, м. Увалень, неповоротливый человѣкъ.
Лихосло́вити, -влю, -виш, гл. Сквернословить, браниться. Мнж. 113. Казав, щоб не їли м'ясного, не лихословили, ходили до церкви. Павлогр. у.
Мирови́й, -а́, -е́ Мировой. Вже що піп ізв'язав, того ніхто не розв'яже, — хиба мировий розлуку дасть. Г. Барв. 498.
Розмаювати, -юю, -єш, сов. в. розмаяти, -маю, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Повій, вітре, вгору, повій по розгону, розмай русу косу по червонім поясу, розмай по волосині, як жито по колосині. Н. п. А я тую хмару рукавом розмаю. Мет. 85.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.). Шух. І. 108.
Нас спонсорують: