Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Біґарь, -ря, м. = бігарь = биґарь. Гн. І. 89.
Да́ча, -чі, ж. = Данина. «Годі тобі, пане куме, листи королевські держати, дай мені хоч прочитати!» — «Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем. АД. II. 9.
Дніпро́ви́й, дніпря́нський, -а, -е. Днѣпровскій. К. Досв. 179. Ой ріки ви, каже, ріки низовиї, помошниці Дніпровиї. Мет. 380. Дніпрянські пороги.
Попереломлювати, -люю, -єш, гл. Переломить (во множествѣ).
Прогайвина, -ни, ж. Прогалина.
Прожог, -гу, м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу. Мир. ХРВ. 129.
Ростурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Растревожить.
Рукодільство, -ва, с. Ремесло, кустарный промыселъ. Він живе хліборобством тілько, ніякого рукодільства не знає. Новомоск. у.
Стародавність, -ности, ж. Древность. Стор. II. 123.
Хло Сокращ. изъ хлопче. Cм. хлопець. А котрим ти конем ідеш, хло? — А котрим же їхав би? рижим. Федьк.
Нас спонсорують: