Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бо сз. 1) Потому что, ибо. Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Н. п. 2) Же. Чи ж бо я на світі одная? Н. п. Годі бо! Та йди бо швидче! Кв.
Везерунок, -нка, м. Виньетка. Зроблю маленьку книжечку; хрестами і везерунками з квітками кругом листочки обведу. Шевч. 376.
Великість, -кости, ж. 1) Величина. Виросло аж до великости справдешніх гір. Левиц. ПЙО. І. 479. 2) Большое количество.
За́писка, -ки, ж. 1) Запись. 2) Записка. Присилає Максим козака з запискою до замку. ЗОЮР. І. 244. У гребенщиковъ записку писати значитъ проводить по длинѣ гребенки, въ видѣ украшенія, тонкія параллельныя линіи. Вас. 163. Ум. за́писочка. На, брате коте, тобі отсю записочку: ти в хаті, в сухому сидиш, то й запи сочка ніколи не помокне. Грин. І. 8.
Кашка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ка́ша. Кашка. Мовчи, язичку, кашки дам. Посл. 2) Раковая или рыбья икра. Ото, що товста шийка, то рачиха з кашкою. Уманск. у. 3) Внутренности насѣкомыхъ. 4) Различныя растенія: Spiraea Ulmaria L, Trifolium repens, Capsella Bursa Pastoris, Lycium flos cuculi (кашка червона), Galium verum (кашка жовтенька). ЗЮЗО. I. 123, 137. Желех. Вх. Пч. І. 11. 5) березова кашка. = березова каша. Хведько не вчивсь і скоштував березової кашки. Гул. Арт.
Кумувати, -мую, -єш, гл. Быть воспріемникомъ, кумовать. Ой не того прийшли до тебе да шоб кумувати, а ми того прийшли до тебе, щоб рощитати. Макс.
Небагато нар. Немного, мало.
Спіймати, -ма́ю, -єш, гл. Поймать. А дивіться, який славний, півник, тра його спіймать. Рудч. Ск. II. 74.
Урожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Родиться. Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти. Ном. № 6150. Який вродивсь, таким і вмерти. Ном. № 3209. 2) Урожаться, уродиться. Там вони врожаються і цвітуть. О. 1862. VIII. 16. Вродилось просо таке славне. Рудч. Ск. II. 136. Та вродиться та льониченько. Мет. 34. Впори мілко, посій рідко, уродиться дідько. Посл. де не посі́й, то вро́диться. Вездѣ онъ, во все вмѣшается. Ном. № 2787. 3) Появиться сразу, неожиданно появиться. Поки півні заспівали, — вже вродилась криниця. Рудч. Ск. II. 119. Він так і вродивсь перед моїми очима. МВ. (О. 1862. III. 61).
Хожалий, -а, -е. Привыкшій къ ходьбѣ, неутомимый въ ходьбѣ. Вх. Зн. 76.
Нас спонсорують: