Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ве́ргнути, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Гноїння, -ня, с. 1) Гноеніе. 2) Унаваживаніе, удобреніе.
Гота́рити, -рю, -риш, гл. Граничить, прилегать къ.... Желех.
Зранити, -ню, -ниш, гл. Изранить.
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Ном. № 410. Як загнали ляхів в кальнії болота. Лукаш. 57. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Мир. ХРВ. 298.. Cм. калний.
Линтва́рь, -ря, м. Шкура годовалаго ягненка. Вас. 154. Ум. линтваре́ць, линтварик.
Пам'ятний, -а, -е. = пам'ятковий. Дав пам'ятного. Ном. № 5821.
Пороздражнювати, -нюю, -єш, гл. Раздразнить (многихъ).
Тройчатка, -ки, ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен.
Нас спонсорують: