Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

акання

А́кання, -ня, с. Частое повтореніе меж. а.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АКАННЯ"
Безґрунтовний, -а, -е. Безпочвенный, неосновательный.
Затрі́пати, -паю, -єш, гл. Замахать учащенно, затрясти. Затріпала маленькими ручками. Левиц. Пов. 216.
Ит меж. = ет. 1. Ит, не знать чого ти турбуєшся. Рудч. Ск. II. 119. Ич, меж. = ач. Ном. № 11185.
Кіп, -пу, м. яки́м кі́пом ти міг то учини́ти? Какимъ образомъ, какъ ты могъ. это сдѣлать? Желех.
Ленде́рево, -ва, с. раст. Larix europaea. Шух. І. 18.
Пакосник, -ка, м. Пакостникъ. К. ЧР. 245.
Плаксивиці, -ців, м. мн. Болѣзненная плаксивость у дѣтей. КС. 1893. VII. 80. КС. 1883. VII. 588. Мил. 34.
Руця, -ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка. О. 1862. IX. 119.
Фацарний, -а, -е. 1) = капарний. Фр. (Желех.). 2) Упрямый, злобный. Вх. Зн. 74. 3) Вороватый. Шух. І. 33.
Шукач, -ча, м. Искатель. Отсе ж тії шукачі й слідці розроілися скрізь купами, шукаючи та висліжуючи. МВ. ІІІ. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.